Розділ «3.4. Характеристика виробничих віброакустичних коливань та їх вплив на організм людини»

Особливості інфразвуку спричинені великою довжиною звукової хвилі. Інфразвук при однакових звукових потужностях відрізняється від акустичних та ультразвукових коливань значно більшими амплітудами коливальних зміщень.

Поглинання інфразвукової енергії в атмосфері є дуже малим і становить від 105 до 108 дБ/км залежно від частоти коливань. Цим пояснюється поширення інфразвуку на великі відстані.

Крім того, що більше довжина хвилі, то сильніше виявляється явище дифракції (обгинання перешкоди). Завдяки цьому інфразвуки легко проникають у приміщення та обминають перешкоди, що затримують чутні звуки.

Найбільші рівні інфразвукового тиску були зареєстровані на моторовипробувальних станціях (132 дБ), при роботі компресорів (90-115 дБ), вібростолів та віброплощадок (110-120 дБ), бетономішалок (95 дБ). Джерелом інфразвуку є легкові та вантажні автомобілі (110-115 дБ та 95-105 дБ, відповідно). При роботі вентиляційних систем та систем кондиціонування рівні тиску на окремих інфразвукових частотах становили 80-90 дБ.

Інфразвукові коливання несприятливо впливають на функціональний стан організму людини. У виробничих умовах при дії інфразвуку працівники найчастіше скаржаться на відчуття втоми, головний біль, сонливість, запаморочення, розслабленість. При дії інтенсивного інфразвуку найбільш специфічними є скарги на тиск у вухах, відчуття вібрації грудної клітки, черевної стінки, шлунка. Тривалий вплив інфразвуку призводить до зниження слуху, особливо у низькочастотній зоні, підвищення артеріального тиску, появи гіпервентиляції легень, підвищення збудливості вестибулярного апарата. Установлено також, що інфразвук викликає порушення у психоемоційній сфері.

За часовими характеристиками інфразвук поділяють на дві групи:

• постійний, рівень звукового тиску якого за шкалою "лінійна" на характеристиці "повільно" змінюється не більше, ніж на 10 дБ за одну хвилину спостереження;

• непостійний, рівень звукового тиску якого за шкалою "лінійна" на характеристиці "повільно" змінюється більше ніж на 10 дБ за одну хвилину спостереження.

На робочих місцях параметри постійного інфразвуку, що нормуються, є рівнями звукового тиску в октавних смугах частот із середньогеометричними частотами 2; 4; 8; 16 Гц у децибелах.

Для непостійного інфразвуку параметром, що нормується, є загальний еквівалентний рівень звукового тиску за шкалою "лінійна" шумоміра у дБ лін.

Санітарні норми ДСН 3.3.6.037-99 установлюють допустимі рівні інфразвуку на робочих місцях (табл. 3.3).

Таблиця 3,3 Допустимі рівні інфразвуку на робочих місцях

Інфразвукове нормування у навколишньому середовищі виконують за санітарними нормами СанНиП 42-128-4948-89, згідно з якими рівень звукового тиску в частотах 2, 4, 8,16, 31,5 Гц не може перевищувати 90 дБ. Усередині будинків рівень інфразвуку не нормується.

Боротьба з несприятливим впливом виробничого інфразвуку включає цілий комплекс заходів:

1) послаблення інфразвуку у його джерелі, усунення причин його виникнення (забезпечення та зберігання точного центрування та балансування великих елементів, що обертаються; зміна частоти обертання; "відстроювання" частоти обертання від резонансної частоти будівельних конструкцій);

2) ізоляція інфразвуку - застосування спеціальних замкнених оболонок - кабін великої жорсткості для захисту персоналу;

3) поглинання інфразвуку, встановлення глушників.

На рис. 3.11 наведена схема одного з типів інфразвукопоглинальних панелей. Поглинання відбувається у результаті згинальних коливань панелі за рахунок її внутрішнього тертя, а також втрат енергії у повітряному проміжку. Найвищих показників коефіцієнт звукопоглинання досягає в зоні резонансних частот системи;

4) індивідуальні засоби захисту (спеціальні пояси, що дають змогу зменшити ступінь струсу органів черевної порожнини та грудної клітки);

5) медична профілактика: