TextBook Принцип оманливого благополуччя: перші успіхи (чи невдачі) в природокористуванні можуть бути короткочасними: успіх заходу з перетворення природи чи з управління нею об'єктивно оцінюється тільки після з'ясування ходу і результатів природних ланцюгових реакцій в межах натурального природного циклу (від кількох років до декількох десятків років).
Принцип системного доповнення: підсистеми однієї природної системи в своєму розвитку забезпечують передумову для успішного розвитку і саморегуляції інших підсистем, що входять в ту ж систему (коли система не підлягає потужній зовнішній інформації).
Фактично сформульований закон — динамічний варіант закону упорядкування заповнення простору і просторово-часової визначеності. В галузі глобального природокористування і охорони оточуючого людину середовища (як і в рамках світової економічної політики) цей закон визначає перевагу взаємодопомоги над конфронтацією будь-якого виду. Глобальна соціологічна система буде розвиватися скоріше і матиме більший успіх, ніж співробітництво між країнами і народами. Облік принципу системного доповнення став необхідною умовою життя людини з моменту його перевтілення в єдину, цілу, загальну "геологічну силу", за В.І. Вернадським.
2.2.3.3. Правила та їх зміст
2.2.3.4. Аксіоми та їх зміст
Аксіома 1. Техногенні небезпеки існують, коли повсякденні потоки речовини, енергії і інформації в техносфері перевищують порогові значення.
Порогові, чи інакше, гранично допустимі значення (ГДЗ) небезпек встановлюються, виходячи із умов зберігання функціональної і структурної цілісності людини і природного середовища. Дотримання ГДЗ потоків створює безпечні умови життєдіяльності людини в життєвому просторі і виключає негативний вплив техносфери на природне середовище.
Аксіома 2. Джерелами технічних небезпек є елементи техносфери.
Аксіома 3. Техногенні небезпеки діють в просторі і в часі.
Аксіома 4. Техногенні небезпеки негативно впливають на людину, природне середовище й елементи техносфери одночасно.
Аксіома 5. Техногенні небезпеки погіршують стан здоров'я людей, призводять до травм, матеріальних витрат і до деградації природного середовища.
Аксіома 6. Захист від техногенних небезпек досягається удосконаленням джерел небезпек, збільшенням відстані між джерелом небезпеки і об'єктом захисту за рахунок використання захисних заходів.
Аксіома 7. Компетентність людей щодо небезпек і здатність захиститися від них — необхідні умови досягнення безпеки життєдіяльності.
Систему основних постулатів безпеки життєдіяльності наведено на рис. 2.10, с. 52—53 (за винятком аксіом).
2.2.3.5. Класифікації в безпеці життєдіяльності
2.2.4. Елементи теорії, що відбудовують моделі безпеки життєдіяльності
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.2. ЗМІСТ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ЩО ФОРМУЮТЬ СИСТЕМУ ЗНАНЬ ДИСЦИПЛІНИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ“ на сторінці 2. Приємного читання.