Розділ «5.6. СИСТЕМА ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ В СЕРЕДОВИЩІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ»

Безпека життєдіяльності


5.6.1. Апарат аналізу стану небезпеки


Основні поняття про небезпеки і їх співвідношення в системі основних уявлень безпеки життєдіяльності наведено в розділах 2, З та ін. Ці уявлення дають змогу перейти до іншого важливого кроку — аналізу стану і розвитку небезпек. Аналіз передбачає використання окремих відповідних методів. Кожний метод дає змогу підійти до вирішення проблем аналізу з різних боків і отримати необхідні результати. Поєднання результатів під час використання сукупності методів створює більш широкі можливості в складанні повної і вірогідної картини виникнення і розвитку небезпек.

Метод аналізу джерела небезпек

Основою для подальшого розглядання понятійних уявлень є розуміння існування небезпеки за терміном. Весь термін можна розглядати в системі станів: 1) до появи небезпеки; 2) під час появи небезпеки; 3) існування небезпеки; 4) придушення дії небезпеки; 5) ліквідація небезпеки.

1. До появи небезпеки — стан може бути охарактеризований наявністю (чи відсутністю) джерела небезпек. Аналіз умови існування джерела дає змогу казати — чи може і коли почнеться дія небезпеки.

Що стримує початок стану ліквідації безпеки (чи, що стримує перехід джерела небезпеки у стан, коли воно буде генерувати ці небезпеки, чи, навпаки, що забезпечує можливість цього переходу).

Відповідними умовами впливу на незмінність стану безпеки є: запобігання появи джерела небезпек; вплив на існуюче джерело з метою недопущення утворення небезпек (неприпустимість подолання умов безпеки); вплив на умови, що породжують виникнення небезпек в його джерелі.

Для цього необхідно знати механізми утворення, існування та генерування небезпек і їх джерел. Знати кінетику (послідовність) їх розвитку, щоб вибрати оптимальне місце і час втручання в розвиток і перебіг подій.

2. Під час появи небезпеки (це стан, коли заходи за змістом пункту 1 не були виконані) — виникає необхідність мати якомога більше інформації про місце; межі дії; небезпечний фактор, що діє на людину, середовище; параметри (величину), що оцінює дію; термін дії; основні характерні риси і властивості фактора; прогнозні уявлення про наслідки небезпеки.

Відповідними діями, що дадуть змогу зменшити вплив появи небезпеки, є використання прогнозів для інформування людей, забезпечення заходів з їх захисту на рівні як колективного, так і особистого; попередження про можливі зміни в умовах життєдіяльності і питаннях оперативного управління, запобігання негативного впливу і поширення небезпеки.

3. Існування небезпеки (її дія) — на цьому стані необхідно визначити епіцентр (місце) цього існування, простір поширення і характеристику розташування небезпек (наявність місць з максимумом чи мінімумом характеристик небезпеки), наявність періоду подальшого розвитку, стабілізації чи зменшення небезпеки.

Відповідними діями є розробка заходів зі зменшення розповсюдження небезпеки на основі вивчення механізмів чи умов, сприятливих цьому поширенню, використання факторів, що стабілізують становище в зонах діючих небезпек і на джерела небезпек.

4. Придушення небезпеки — цей етап визначає методи, заходи і послідовність їх придушення, визначення місць початку придушення (епіцентр, периферія, комбінована дія), можливість появлення та придушення нових небезпечних факторів внаслідок перших дій; зміст запобігань і правил при придушенні нових небезпечних факторів.

5. Ліквідація небезпеки — цей етап дає змогу відновити етап безпеки, визначити на практиці найбільш ефективні засоби подолання небезпеки, механізму її дії і поновити досвід з усіх питань відновлення безпеки.

У матеріалі, наведено в пунктах 1—5 цього розділу, аналізуються небезпеки, що виникли в середовищі. Під поняттям "середовище" маємо на увазі їх перелік, поданий на рис. 2.6, с. 36 (довкілля, виробниче середовище, середовище, де можуть траплятись надзвичайні ситуації).

Метод побудови ступеневих моделей небезпек

Другим джерелом небезпек є людина. Небезпека з причини, що ініціює людина, може виникати в результаті її помилок, нерегламентованих дій під час знаходження в небезпечній зоні, внаслідок небезпечних дій чи порушення трудових процесів та іншого. Для аналізу стану небезпеки можна використовувати ступеневу модель виникнення нещасного випадку, наведену в двох варіантах рис. 2.11 на с. 61 і рис. 2.12 на с. 62.

Метод вивчення основних і похідних логічних категорій безпеки життєдіяльності

Також для розпізнання суті небезпек слід використовувати метод відбудови взаємодій за допомогою основних і похідних логічних категорій. Зміст цього наведено в розділах 2 та 3.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „5.6. СИСТЕМА ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ В СЕРЕДОВИЩІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • 1. ВСТУП

  • 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДИСЦИПЛІНИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  • 2.2. ЗМІСТ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ЩО ФОРМУЮТЬ СИСТЕМУ ЗНАНЬ ДИСЦИПЛІНИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  • 2.2.4. Елементи теорії, що відбудовують моделі безпеки життєдіяльності

  • 2.2.5. Елементи теорії, що формують системні уявлення

  • 2.2.6. Елементи теорії, що поєднують методи і засоби оцінки стану життєдіяльності

  • 3. ЛЮДИНА ЯК ОБ'ЄКТ, ЯКИЙ ПОТРЕБУЄ ЗАХИСТУ В УМОВАХ СЕРЕДОВИЩА, ЩО ОТОЧУЄ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ВИРОБНИЦТВА

  • 3.2. ПЕРЕДУМОВИ, ЩО СТВОРЮЮТЬ НАПРЯМИ ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ

  • 3.3. ВПЛИВ НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ НА ЛЮДИНУ

  • 3.3.2. Мікроклімат і його вплив на людину

  • 3.3.3. Небезпечні речовини

  • 3.3.4. Небезпечні вібрації та акустичні коливання

  • 3.3.5. Вплив електромагнітних випромінювань

  • 3.3.6. Небезпечні фактори пожеж і вибухів

  • 3.3.7. Негативні дії електричного струму

  • 4. ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ ЯК ДЖЕРЕЛО НЕБЕЗПЕК, ЩО ДІЮТЬ В СЕРЕДОВИЩІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  • 4.2. СОЦІАЛЬНІ ТА ПОЛІТИЧНІ НЕБЕЗПЕКИ

  • 4.3. КОМБІНОВАНІ НЕБЕЗПЕКИ

  • 4.3.2. Соціально-техногенні небезпеки

  • 4.4. НЕБЕЗПЕКИ В СУЧАСНОМУ УРБАНІЗОВАНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • 5. ФАКТОРИ РИЗИКУ ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  • 5.3. ДІЇ НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

  • 5.4. ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ОБ'ЄКТІВ

  • 5.5. ПРИБЛИЗНИЙ ПЛАН ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЇ (ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ)

  • 5.6. СИСТЕМА ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ В СЕРЕДОВИЩІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
  • 5.7. НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ

  • 6. ЛЮДИНА ЯК СУБ'ЄКТ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  • 6.2. СИСТЕМА ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

  • 6.3. ДЕРЖАВНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ

  • 6.4. РЕГІОНАЛЬНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  • 6.5. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В ГАЛУЗІ АПК

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • ПРИЙНЯТІ СКОРОЧЕННЯ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи