Розділ «6.3. ДЕРЖАВНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ»

Безпека життєдіяльності

— транспортні небезпеки (ДАІ України);

— пожежна безпека (Держпожежнагляд);

— фактори інформаційного забезпечення оцінки стану життєдіяльності (Міністерство статистики України);

— фактори надзвичайних ситуацій (Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи);

— фактори нормування небезпек (Держстандарт України) та інше.

Принципова система державного управління безпекою життєдіяльності як відносно сфери, так і регіону є дворівневою. Верхній рівень системи — загальнодержавне управління, яке здійснюється вищезгаданими органами. Нижній рівень системи — регіональне і галузеве управління здійснюється відповідно місцевою державною адміністрацією, радами народних депутатів і галузевими міністерствами. В свою чергу, регіональне управління, залежно від адміністративно-територіального розподілу, може здійснюватися на обласному, міському, районному і селищному рівнях.

Система управління безпекою життєдіяльності на підприємствах, залежно від їх відомчої підпорядкованості може бути трьох- чи чотирьохрівневою. Крім вищезгаданих двох рівнів тут необхідно виділити управління на рівні об'єднань підприємств і на рівні самого підприємства. Для системи управління характерним є те, що вищі і нижчі рівні управління можуть взаємодіяти між собою як через проміжний рівень, так і безпосередньо.


6.3.3. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності



6.3.4. Інформаційне забезпечення системи управління


Інформаційна система, що забезпечує роботу державної системи управління, має свої особливості. Головним з них є те, що:

1) інформаційна система забезпечує багаторівневу ієрархічну структуру управління;

2) структура управління крім ієрархічних зв'язків має зв'язки, що формують взаємодію об'єктів, які не підпорядковані один одному (наприклад, взаємодія між найвищими і найнижчими органами управління [86, с. 13]);

3) обсяг, характер і зміст інформації, що подаються, мають бути розраховані на відповідний рівень і відповідне завдання;

4) інформаційна система має постійно ураховувати специфіку, що цілі і завдання інформаційного забезпечення спрямовані на кінцевий продукт — зберігання здоров'я населення України;

5) інформаційна система має мати відповідний зміст для можливого (необхідного) інтегрування цієї системи з інформаційною системою управління народним господарством.

Інформаційна система управління має дуже складну побудову і стосується тільки відповідних фахівців і управлінців. Тому в цьому підручнику, немає сенсу викладати ці питання в поглибленому змісті.

В Україні створено цілісну систему управління охороною життя людей у всіх напрямках життєдіяльності. Це дає змогу оперативно реагувати на всі негаразди і події, що впливають на стан здоров'я людей. Цілісна система управління базується на єдиній автоматизованій інформаційній системі з питань безпеки життєдіяльності.

Пропаганда знань з безпеки життєдіяльності здійснюється за допомогою засобів масової інформації, періодичних і наукових видань, підручників, посібників, популярної літератури для масового читача, радіо, телебачення й ін.

Найбільш поширеними в практиці безпеки життєдіяльності є такі періодичні видання як журнали "Охорона праці", "Надзвичайні ситуації", газета "Рятувальник" та ін.


6.3.5. Система державних органів управління і нагляду за безпекою життєдіяльності


Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „6.3. ДЕРЖАВНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • 1. ВСТУП

  • 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДИСЦИПЛІНИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  • 2.2. ЗМІСТ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ЩО ФОРМУЮТЬ СИСТЕМУ ЗНАНЬ ДИСЦИПЛІНИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  • 2.2.4. Елементи теорії, що відбудовують моделі безпеки життєдіяльності

  • 2.2.5. Елементи теорії, що формують системні уявлення

  • 2.2.6. Елементи теорії, що поєднують методи і засоби оцінки стану життєдіяльності

  • 3. ЛЮДИНА ЯК ОБ'ЄКТ, ЯКИЙ ПОТРЕБУЄ ЗАХИСТУ В УМОВАХ СЕРЕДОВИЩА, ЩО ОТОЧУЄ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ВИРОБНИЦТВА

  • 3.2. ПЕРЕДУМОВИ, ЩО СТВОРЮЮТЬ НАПРЯМИ ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ

  • 3.3. ВПЛИВ НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ НА ЛЮДИНУ

  • 3.3.2. Мікроклімат і його вплив на людину

  • 3.3.3. Небезпечні речовини

  • 3.3.4. Небезпечні вібрації та акустичні коливання

  • 3.3.5. Вплив електромагнітних випромінювань

  • 3.3.6. Небезпечні фактори пожеж і вибухів

  • 3.3.7. Негативні дії електричного струму

  • 4. ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ ЯК ДЖЕРЕЛО НЕБЕЗПЕК, ЩО ДІЮТЬ В СЕРЕДОВИЩІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  • 4.2. СОЦІАЛЬНІ ТА ПОЛІТИЧНІ НЕБЕЗПЕКИ

  • 4.3. КОМБІНОВАНІ НЕБЕЗПЕКИ

  • 4.3.2. Соціально-техногенні небезпеки

  • 4.4. НЕБЕЗПЕКИ В СУЧАСНОМУ УРБАНІЗОВАНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  • 5. ФАКТОРИ РИЗИКУ ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  • 5.3. ДІЇ НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

  • 5.4. ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ОБ'ЄКТІВ

  • 5.5. ПРИБЛИЗНИЙ ПЛАН ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЇ (ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ)

  • 5.6. СИСТЕМА ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ В СЕРЕДОВИЩІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • 5.7. НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ

  • 6. ЛЮДИНА ЯК СУБ'ЄКТ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  • 6.2. СИСТЕМА ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

  • 6.3. ДЕРЖАВНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ
  • 6.4. РЕГІОНАЛЬНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  • 6.5. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В ГАЛУЗІ АПК

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • ПРИЙНЯТІ СКОРОЧЕННЯ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи