TextBook Аналіз будь-якої війни передбачає розглядання ряду питань, серед яких основними є:
— суттєвість війни як феномена політики;
— озброєні сили як фактор політики;
— типи військових конфліктів;
— політичні наслідки військових конфліктів;
— можливості запобігання війни і повного усунення її з життя суспільства.
Одночасно з виникненням політичних форм організації суспільного життя з'являються і спеціалізовані органи для ведення війни — озброєні загони людей. їх функцією стає боротьба як проти зовнішнього ворога, так і проти внутрішніх угруповань, що роблять спробу скинути існуючу владу. Через деякий час ці органи спеціалізуються, утворюючи важливіші частини державного апарату. Найбільш універсальна їх назва — армія чи озброєні сили. В існуванні держави армія розглядається як орган, що призначений для проведення політики засобами озброєного насильства.
Спираючись на здібності армії до ведення війни, держава використовує її як інструмент зовнішньої і внутрішньої політики. В зв'язку з цим закономірно постає питання про співвідношення між громадянською і військовою частинами керуючої політичної групи держави.
Домінування громадянської над військовою частиною не завжди забезпечується автоматично. Для цього вимагається наявність ряду умов, серед яких обов'язково є такі.
1. Очевидність легітимності існуючої системи влади і, перш за все, визнання її як законну самими військовими;
2. Достатнє забезпечення державою як корпоративних інтересів самої армії, так і інтересів національної оборони;
3. Рівень виховання командних кадрів армії в дусі визнання функціонального розподілу ролей між громадським і військовим апаратами.
Армія як частина держапарату є важливішим інструментом політики. В цьому зв'язку представляється за необхідне участь армії в політиці. Але, з іншого боку, перевага "військових" над "громадянською" частиною у владі держави приносить автоматично напруженість в стосунках з іншими державами, а також між національностями в багатонаціональній державі. Тому забезпечення рівноваги між "військовими" і "громадянськими" угрупованнями у владі є одним з найважливіших напрямків досягнення злагоди в суспільстві країни.
Крім визначених складових державної політики щодо запобігання виникнення конфліктних ситуацій є:
— управління конфліктними ситуаціями;
— відбудова гнучкої державної політики на рівні країна — регіони;
— адресна допомога тим, хто потребує захисту і підтримки;
— участь у міжнародних утвореннях, що допомагають запобігати національним негараздам;
— формування фондів, що підтримують державну політику в сфері запобігання і подолання конфліктних ситуацій.
На теперішній час країна в своїй економічній діяльності переходить до нового багатоукладного господарства. Тому нові форми діяльності, за якими працює значна кількість населення, також потребують створення відповідного захисту. Забезпечення безпеки економічної діяльності потребує:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4.2. СОЦІАЛЬНІ ТА ПОЛІТИЧНІ НЕБЕЗПЕКИ“ на сторінці 4. Приємного читання.