— забруднення радіоактивними відходами, що становлять потенційну небезпеку;
— викиди водного, залізничного та автомобільного транспорту;
— змивання міндобрив і отрутохімікатів із сільськогосподарських угідь, стоки з тваринницьких ферм тощо.
Забруднення води поділяють на: хімічні, фізичні, біологічні і теплові.
Хімічне забруднення відбувається при потраплянні у водоймища кислот, лугів, нафтопродуктів, солей важких металів, отрутохімікатів і міндобрив. ГДК шкідливих речовин у воді водоймищ санітарно-побутового водокористування подано у табл. 3.7:
Таблиця 3.7. ГДК шкідливих речовин у воді водоймищ санітарно-побутового використання
На Заході давно відмовилися від хімічних методів очистки, застосовуючи найпередовіші технології — озонування, ультрафіолетове опромінення, активоване вугілля.
Особливу небезпеку становить вода, забруднена солями ртуті, свинцю, міді, хрому, кадмію та інших важких металів. Основними постачальниками цих речовин є підприємства целюлозно-паперової промисловості, нафтопереробні підприємства, металургійні та коксохімічні комбінати, тваринницькі комплекси.
Неприємний запах води з-під крану свідчить про її забруднення вірусами і бактеріями. Сьогодні система обеззараження води в Україні здійснюється методом хлорування. З одного боку, це знищує бактерії, а з іншого — створює не менш небезпечні канцерогенні речовини, які накопичуються в організмі і провокують розвиток ракових пухлин і мутацію генів.
Особливо небезпечні синтетичні миючі засоби, наявність їх у воді призводить до інтенсивного розвитку синьо-зелених водоростей, цвітіння води, загибелі флори і фауни.
Кількість хімічних речовин у воді постійно зростає, їх зафіксовано вже близько 1000 (959 різновидів). ГДК хімічних речовин у питній воді наведено у табл. 3.8.
Фізичне забруднення води пов'язане зі зміною її фізичних властивостей: прозорості, наявності суспензій, температурного режиму. Суспензії (пісок, частинки глини, радіоактивні речовини) сповільнюють процеси фотосинтезу водяних рослин, забруднюють зябри риб, погіршують смак води.
Біологічне забруднення води відбувається в результаті потрапляння у воду різних видів мікроорганізмів (віруси, грибкові захворювання), більшість з яких небезпечні для людей, тварин і рослин. Серед джерел біологічного забруднення перше місце посідають енергетично-комунальні стоки, а також стоки підприємств мікробіологічної, м'ясо-молочної промисловості та цукрових заводів.
Таблиця 3.8. ГДК хімічних речовин у питній воді
Речовина | ГДК, мг/л |
Нітрити | |
Нітрати | 45 |
Сульфати | 500 |
Фосфати | 1 |
Хлориди | 100 |
Фториди | 0,75 |
Ціаніди | |
Залізо | 0,5 |
Мідь | 0,1 |
Хром-4 | 0,01 |
Хром (загальний) | 0,5 |
Миш'як (загальний) | 0,05 |
Фосфорорганічні отруйні хімікати | 0,03 |
Ефіророзчинні речовини | 0,1 |
Нафтопродукти | 0,1—0,3 |
Ацетати | 45 |
Форміати | 45 |
2,4-діхлорфенол-оцтова кислота | 1 |
Феноли | 0,001 |
Теплове забруднення водойм пов'язане з викидом у водоймища теплових вод з різних енергетичних установок (ТЕС, АЕС). Передусім, це викиди атомних електростанцій, температура яких сягає до 45 °С. Теплове забруднення призводить до захворювань і загибелі риби, загнивання водоростей і мікроорганізмів.
Біологічне забруднення води особливо небезпечне у місцях масового відпочинку. Стоки водних басейнів в Україні не відповідають сучасним вимогам. Наприклад, основними причинами кризових ситуацій у басейнах Дніпра є: споруди водосховищ, масштабна меліорація, будівництво великих промислових комплексів, значні обсяги водозабору, скиди не доочищених чи погано очищених стічних вод.
Щорічно внаслідок скидання стічних вод у Дніпро та водосховища потрапляє до 500 тисяч тонн азотних сполук, 40 тисяч тонн фосфорних, 20 тисяч тонн калійних, 1 тисяч тонн заліза, 40 тонн нікелю, 2 тонни цинку, 1 тонна міді, 0,5 тонни хрому.
У водосховищах Дніпра постійно підвищується радіоактивне забруднення, збільшується концентрація заліза, хрому, кобальту, ртуті, свинцю, фенолів та нафтопродуктів, а відтак Дніпро втратив здатність самоочищатись.
Не краща ситуація й з іншими річками. Наприклад, Десна забруднюється Шосткінським хімкомбінатом, підприємствами Чернігова, Сум, Смоленська і Курської АЕС, тваринницькими фермами та дачними ділянками.
Тільки в Україні за рік у Десну зливають 10 млн. м3 забруднених і недостатньо очищених стічних вод. Унаслідок цього вода у Десні все більше нагадує суміш з амінів, фенолів, органічних кислот, альдегідів, фосфорних хлорорганічних сполук, важких металів. Якість цієї води вже давно не відповідає вимогам нормативів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності людини» автора В.П.Лапін на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3.2. Сучасні екологічні проблеми і здоров'я людини“ на сторінці 4. Приємного читання.