Розділ «3.2. Сучасні екологічні проблеми і здоров'я людини»

Кисень (О2) — активний окислювач у всіх життєвих процесах, обов'язковий учасник будь-якого горіння. Зниження кількості кисню в атмосфері (нижче 15 %) становить небезпеку для життя. Кисень забезпечує фізіологічні процеси організму людини.

Газ без кольору і запаху, густина — 1,23 г/л, хімічно найактивніший (після фтору) неметал, взаємодіє з більшістю інших елементів (процес окислення). При підвищенні температури окислення може загорітись.

Люди, тварини, рослини отримують необхідну для життя енергію за рахунок біологічного окислення різних речовин киснем, який надходить в організм різними шляхами (легені, шкіра).

Кисень — найрозповсюдженіший на Землі елемент. У вигляді складових він становить х/ маси Земної кори, входить до складу води, живих організмів. У вільному стані — 21 %. Завдяки фотосинтезу рослини продукують кисень.

Загальний запас кисню атмосферного повітря становить 1,2 х 10 тонн. Щорічно він зменшується приблизно на 1x10, а через 150—200 років через прискорені темпи науково-технічного прогресу можна очікувати його скорочення на кілька відсотків. Досить сказати, що організм людини чутливий до зменшення концентрації кисню вже на 1 —2 %.

Формула фотосинтезу:

При цьому близько 80 % кисню надходить в атмосферу при фотосинтезі океанського планктону і 20 % — від земних рослин.

Аргон (А2) — інертний газ з густиною 1,73 г/л. Використовується в промисловості (аргонове зварювання) при хімічних процесах, для наповнення електричних ламп і газорозрядних трубок.

Озон (О3) — модифікація кисню. Газ блакитного кольору з різким характерним запахом. Утворюється із 02 при електричних розрядах в атмосфері на висотах 20—25 км. Озон охороняє все живе на Землі від шкідливого впливу короткохвильової УФ-радіації Сонця. У техніці використовують озонатори для знезараження води та збагачення повітря.

Щорічно в Україні викидається в атмосферу близько 20 млн. тонн шкідливих знати речовин (Кривий Ріг — 1,56 млн. тонн, Маріуполь — 824 тисячі тонн, Дніпропетровськ — 443 тисячі тонн, Запоріжжя — 407 тисяч тонн, Київ — 327 тисяч тонн, Донецьк — 329 тисяч тонн). Усереднено на кожного громадянина України припадає понад 380 кг шкідливих речовин. Окрім того, 14 працюючих атомних реакторів АЕС за умов ідеальної безаварійної роботи викидають в атмосферу понад 140 тисяч кюрі радіоактивних речовин на рік.

Вуглекислий газ (СО2) — основний газовий компонент у процесі фотосинтезу зелених рослин. Важливість цього процесу в тому, що рослини виділяють у повітря кисень. Ось чому нестача вуглекислого газу становить небезпеку. Підвищений вміст газу в атмосфері призводить до іншої глобальної небезпеки для людей — парникового ефекту. Вуглекислий газ як парникове скло пропускає сонячні промені, але затримує тепло нагрітої поверхні землі. У результаті цього підвищується середня температура повітря, погіршується мікроклімат, що впливає на здоров'я людини.

Унаслідок згоряння палива та різних видів господарської діяльності в атмосферу щорічно викидається приблизно 15 млрд. окису вуглецю.

Гранично допустимі концентрації (ГДК) — це максимальна концентрація якоїсь речовини в повітрі, воді, їжі, що не шкодить здоров'ю людини, не знижує її самопочуття та працездатність. Виражається ГДК у концентраціях шкідливих речовин у повітрі — мг/м3, воді — мг/л, у ґрунтах та продуктах харчування — мг/кг. ГДК шкідливих речовин у атмосфері населених пунктів подано у табл. 3.3:

Таблиця 3.3. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у атмосфері населених пунктів

Щорічно в результаті фотосинтезу поглинається 300 млрд. тонн СО2, виділяється 200 млрд. тонн О2, утворюється 150 млрд. тонн органічних речовин.

Атмосфера Землі поділяється на: тропосферу, стратосферу, мезосферу, термосферу. В атмосфері Землі вирізняють також озоносферу й іоносферу.

Між тропосферою і стратосферою розміщується перехідний шар — тропопауза. У глибинах стратосфери під впливом сонячного світла створюється озоновий екран, який захищає живі організми від космічного випромінювання. Атмосфера Землі зазнає значного впливу науково-технічного прогресу. Сьогодні в атмосфері міститься 2300 млрд. тонн вуглекислого газу, а до 2007 року його кількість може зрости до 4000 млрд. тонн. Близько 300 млн. автомобілів щорічно викидають в атмосферу 400 млн. тонн оксидів вуглецю, понад 100 млн. тонн вуглеводів, сотні тисяч тонн свинцю (табл. 3.4). Найпотужніші джерела викидів в атмосферу: ТЕС, металургійна,

Таблиця 3.4. Вміст основних забруднювачів у вихлопних газах автомобільних двигунів

хімічна, нафтохімічна, целюлозна та інші галузі промисловості, автотранспорт. Викиди в атмосферу від стаціонарних джерел за основними видами економічної діяльності наведені в табл. 3.5.

Систематичне вдихання забрудненого повітря помітно погіршує здоров'я людей. Газоподібні та пилові домішки можуть надавати повітрю неприємного запаху, подразнювати слизові оболонки очей, верхніх дихальних шляхів і тим самим знижувати їхні захисні функції, бути причиною хронічних бронхітів та захворювань легенів. Численні дослідження показали, що на фоні патологічних відхилень в організмі (захворювання легенів, серця, печінки, нирок та інших органів) шкідлива дія атмосферного забруднення проявляється сильніше. Важливою екологічною проблемою стало випадання кислотних дощів. Щорічно при спалюванні палива в атмосферу надходить до 15 млн. тонн двоокису сірки, який, сполучаючись з водою, утворює слабкий