Таблиця 3.5. Викиди в атмосферу від стаціонарних джерел за основними видами економічної діяльності, тисяч тонн за рік, за даними на 01.01.2004 року
розчин сірчаної кислоти, що разом з дощем випадає на землю. Кислотні дощі негативно впливають на людей, урожай, споруди тощо.
Забруднення атмосферного повітря може також опосередковано впливати на здоров'я та санітарні умови життя людей.
Певну проблему сьогодні становлять викиди в атмосферу хлористих і фтористих сполук, а саме — фреонів, які забезпечують дію холодильних установок та аерозольних упаковок. Фреони руйнують озон, який, перебуваючи у верхніх шарах атмосфери, перешкоджає доступу до поверхні Землі ультрафіолетового опромінення. За сучасних темпів викиду фтористих сполук уже найближчим часом передбачається зменшення кількості озону на 10 %. Глобальною проблемою людства є утворення так званих озонових дір. Уперше озонову діру було виявлено в озоновому шарі над Південним полюсом 25 років тому. Нині ця діра розрослась до розмірів континенту. Останнім часом шар озону над Європою зменшився на 15 %, а в окремих місцях — на 20—30 %. У Сибіру озоновий шар став тонший на 40 %. У цілому ж за рік планета втрачає 0,3 % озону. Натомість посилилося ультрафіолетове випромінювання, що призвело до поширення захворювання на рак шкіри. До того ж, воно негативно впливає на врожаї сільськогосподарських культур.
Який вихід з цієї ситуації
На думку спеціалістів, кожний вільний шар ґрунту має бути відведений під зелені рослини, які очищують повітря від вуглекислого газу та хвороботворних мікробів. Так, наприклад, посадивши у великому місті гектар ялівцю, можна повністю очистити повітря від бактерій. За добу ці рослини виділяють до 30 кг фітонцидів, які мають згубний вплив на хвороботворні мікроби.
Необхідно вдосконалювати технологію виробництва і спалювання палива, а також будівництво захисних споруд, фільтровентиляційних установок тощо.
Позитивний ефект дає також впровадження без кисневої енергетики за допомогою використання сонячного світла й енергії вітру. Атомні електростанції також не потребують кисню.
Завдяки рослинам, які поглинають приблизно до 200 млрд. тонн вуглекислого знати газу і виділяють до 145 млрд. тонн кисню, на Землі існує і розвивається життя.
Забруднення атмосферного повітря (на прикладі Львівської області)
Гідросфера і здоров'я людини
Гідросфера — це водяна сфера планети, що тісно пов'язана з атмосферою і літосферою, становить 71 % поверхні планети (361 млн. км 2). Вода — найрозповсю-дженіша речовина у природі. її загальна кількість становить близько 1,4 млрд. км 3 (778 об'єму планети), з цього обсягу 92,2 % — солона морська вода. Це, в основному, води світового океану. Окрім того, вода становить основу всього живого на Землі не тільки за кількістю. Завдяки своєрідним фізико-хімічним властивостям вона забезпечує принципову можливість перебігу процесів метаболізму як у самих організмах, так і на еко-системному рівні. Це відбувається завдяки важливим якісним особливостям води:
— вода — дуже міцна хімічна сполука; вона має найбільший з усіх рідин поверхневий натяг — це визначає її високу капілярність;
— газоподібна вода (водяна пара) легша за повітря, завдяки чому утворюються хмари і відбувається кругообіг води;
— вода має унікальні діалектичні властивості; виявляючи надзвичайно низьку електропровідність у хімічно чистому вигляді, вода різко посилює її, перетворюючись на чудовий провідник з появою в ній навіть слідів солей;
— властивості багатьох речовин, розчинених у воді, залежать від конфігурацій гідратних комплексів зв'язаної води; у свою чергу, це визначає особливості молекулярних біологічних структур.
Проблема води все гостріше постає перед людством. Далеко не всім відомо, що в середньому кожна людина споживає за рік 1 тонну води, ще 600 тонн використовує на промислове виробництво всіх необхідних продуктів харчування та приготування їжі, 300 тонн — для гігієнічних потреб. Усе це дрібниці порівняно з тим, що головними споживачами води є промисловість і сільське господарство. Наприклад, для виготовлення однієї цеглини необхідно декілька літрів води, для виплавлення 1 кг сталі — 350 літрів, вирощування 1 кг пшениці — 4 тонни, а для отримання 1 кг м'яса — 20 тонн. У той же час джерела прісних вод уже не задовольняють усіх потреб людей. Зрозуміло, на якому голодному водяному пайку знаходяться такі великі міста, як Токіо, Нью-Йорк, Москва. Адже потреба людства у воді в майбутньому все більше зростатиме.
Добова норма споживання води людиною — 1,5 л. Водні ресурси України становлять 50—70 млрд. м3. На території нашої країни е понад 22 тисяч рік. Запаси підземних вод становлять близько 16 млрд. м3. Однак, у багатьох місцях уже вичерпуються запаси підземних прісних артезіанських вод. Нестача води часто обмежує розвиток промисловості, негативно впливає на врожайність, ставить під загрозу життя людей. Проте, внаслідок недбалої господарської діяльності продовжується забруднення річок і озер, в які скидаються мільярди кубометрів недостатньо очищених промислових і господарських стічних вод. Така вода містить збудники інфекційних хвороб.
Основними джерелами забруднення гідросфери є:
— стічні води промислових і комунальних підприємств, води копалень, шахт, нафтопромислових підприємств;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності людини» автора В.П.Лапін на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3.2. Сучасні екологічні проблеми і здоров'я людини“ на сторінці 3. Приємного читання.