• проведення інтерв'ю з менеджерами середньої та вищої ланки для вивчення бізнес-цілей конкретної структурної одиниці, пов'язаних ризиків, а також заходів, направлених на зниження ризиків та моніторинг контролів;
• використання інформації для незалежної оцінки ефективності зниження ризиків, їх моніторингу, а також інформування щодо ризиків та відповідних контрольних заходів;
• оцінка відповідності процесу звітування щодо заходів з моніторингу ризиків;
• аналіз адекватності та своєчасності звітів про результати управління ризиками;
• перевірка повноти аналізу ризиків, проведеного керівництвом, та заходів, вжитих стосовно недоліків, які виникли у зв'язку з процесами управління ризиками, а також надання пропозицій щодо можливих покращень;
• визначення ефективності процесів самооцінки, що проводяться керівництвом, шляхом спостережень, прямих тестів контролю та процедур моніторингу, тестування точності інформації, що використовується в ході реалізації заходів моніторингу, та інших відповідних методів;
• аналіз питань, пов'язаних з ризиками, що можуть вказувати на недоліки методів управління ризиками, та, якщо необхідно, обговорення з вищим виконавчим керівництвом та радою. Якщо аудитор вважає, що керівництво прийняло на себе рівень ризиків, що не відповідає корпоративній стратегії і політиці управління ризиками, чи є неприйнятним для організації, слід звернутись до Стандарту 2600 та пов'язаних положень для додаткових роз'яснень.
Управління ризиком функції внутрішнього аудиту
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішній аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вимоги і рекомендації стандартів щодо функцій внутрішнього аудиту в управлінні ризиками діяльності підприємства і внутрішнім контролем“ на сторінці 7. Приємного читання.
