У широкому розумінні корпоративне управління розглядають як систему, за допомогою якої спрямовують та контролюють діяльність суб'єкта господарювання. У рамках корпоративного управління визначається яким чином власники здійснюють контроль за діяльністю менеджерів, а також яку відповідальність несуть менеджери перед власниками за результати діяльності підприємства. Відмінні риси корпоративного і некорпоративного управління показані на рис. 3.1.
У сучасній концепції основна мета бізнесу полягає у збільшенні багатства власника. Ця мета на сьогодні однаковою мірою сприймається як власником, що є номером один у бізнесі, так і менеджментом, що з неминучістю погоджується, тому що в противному разі його просто замінять. Але власник нерідко не може керувати всім "своїм господарством", хоча б тому, що воно в нього може бути дуже великим або диверсифікованим, і відразу за всім устежити не вдається. Оскільки ціль у власника і менеджменту єдина, власник повинен довіряти менеджменту, тобто система керування підприємством повинна будуватися на довірі. Однак добре відома очевидна істина, яка полягає в тому, що система довіри будується на системі перевірки. Ще раніше за старих часів люди говорили: "довіряй, але перевіряй".
Рис. 3.1. Відмінні риси корпоративного і некорпоративного управління
Будь-який вид діяльності завжди краще контролюється або при розподілі обов'язків між робітниками, або за допомогою подвійного контролю. Будь-який підприємець, який має справу, повинен мати на увазі, що існує, у крайньому разі, три основні операції, які повинні здійснюватися при розподілі обов'язків або виконуватися ним самим:
• виписка членів;
• здійснення платежів;
• перевірка банківських повідомлень.
Подвійний контроль є таким варіантом системи контролю, при якому вся операція не може здійснюватись одним працівником. При подвійному контролі одне і те завдання виконують дві людини, причому обов'язки між ними розподіляються таким чином, щоб жодна з них не змогла виконати всі дії по даній операції. Такий контроль має одну мету: не дозволити одній людині мати не контрольований доступ до грошових коштів. Впровадити у виробництво подвійний контроль досить важко.
Процедури контролю, здійснювані на основі повноважень, мають багато видів, основні з яких – спеціальна система паролів, що надає можливість тим або іншим людям користуватися комп'ютером і отримувати доступ до визначених баз даних, і спеціальні картки з власноручним підписом, що дозволяють вводити у приміщення з банківськими сейфами, виконувати грошові операції і отримувати готівку. Установлення межі повноважень тих або інших співробітників вимагає від них не виходити за межі, у рамках яких він може приймати рішення, або посадових обов'язків. Коли людям не надані повноваження на ведення якоїсь діяльності, їх можливості здійснити шахрайство значно скорочуються.
Ефективність внутрішнього контролю передбачає відповідний розподіл обов'язків між тими, хто працює з активами. Така організація дозволяє зменшити імовірність виникнення помилок, обмежити можливість зловживань з активами. Власник не може довіряти менеджменту безумовно. Суть агентських конфліктів між власниками і менеджерами представлено в табл. 3.3. Така довіра здатна викликати витрату результативності бізнесу, коли менеджмент починає грати за своїми правилами, забуваючи, хто головний у бізнесі. Хто допоможе власникові знайти “слабку ланку” у його бізнесі?
Таблиця 3.3
Суть агентських конфліктів між власниками і менеджерами
| Суть конфлікту | Відмінність позицій | |
| власники | менеджери | |
| Відношення до корпорації | Як до одного з джерел доходів | Як до єдиного джерела доходу |
| Вибір інвестиційного горизонту | Короткостроковий | Довгостроковий |
| Відношення до ризику | Несуть ризик за рішеннями, прийнятими найманими керівниками | Приймають і втілюють в життя рішення, за які, як правило, не несуть відповідальності |
| Використання прибутків | Отримання у вигляді дивідендів або капіталізації, за ставкою не нижче за норму прибутковості | Збільшення власного впливу в корпорації і власного добробуту |
| Імідж менеджерів корпорації | Прагнення до економії | Прагнення до розкоші |
| Прагнення до встановлення контролю над корпорацією | У володарів крупного пакету – сильне, у дрібного власника – слабке | Сильне |
| Стимули до злиття і поглинання, здійснювані корпорацією | Отримання прибутку не нижче за норму прибутковості | Як правило, збільшення власного впливу і задоволення амбіцій |
| Відношення до продажу корпорації | У разі достатньої премії за продаж пакету акцій – позитивне | Як правило, негативне |
| Прагнення до відшкодування особистих витрат за рахунок корпорації | Низьке, чим більша частка акціонерного капіталу, тим нижче | Високе |
Подібно тому, як потенційний інвестор або кредитор не довіряє формально представленим даним про підприємство і призначає йому аудит, замовляючи його у великої четвірки та сплачуючи більші гроші, власник, тобто інвестор, що вже відбувся, повинен теж мати можливість “на аудит”. Ллє чалити в суть бізнесу треба більш глибоко, перевірити не тільки зовнішні фінансові потоки, але, головним чином, економіку бізнесу. Передумови організації внутрішнього аудиту в корпораціях показані на рис. 3.2.
Під економікою ми розуміємо складний комплекс, що включає поводження підприємства на ринку, внутрішні процеси підприємства, рівень витрат і керування оборотними коштами й так далі. Процес контролю результативності бізнесу повинен носити безперервний характер. Особливо в тому випадку, коли бізнес є багато-профільним та являє собою холдинг, можливо, навіть юридично не оформлений.
Рис. 3.2. Передумови організації внутрішнього аудиту в корпораціях
Головне призначення інституту внутрішніх аудиторів полягає в забезпеченні прозорості економіки бізнесу для його власника. Відразу підкреслимо, що під внутрішнім аудитом тут розуміється комплекс діагностичних процедур, спрямованих на виявлення, з одного боку, слабких сторін бізнесу, а з другого – установлення шляхів їхнього усунення. У цьому терміні обидва слова є однаковою мірою ключовими: “аудит”-тому що необхідна глибока перевірка (ревізія) бізнесу, “внутрішній” -тому що ревізія провадиться власними ресурсами власника, яким він довіряє.
Основна увага приділяється загальним положенням внутрішнього аудиту та системі технологій, які могли б стати інструментарієм аудитора.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішній аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Внутрішній аудит у системі корпоративного управління підприємства“ на сторінці 1. Приємного читання.
