• Перевірки контрольних заходів – застосовуються у випадках, коли внутрішній аудитор перевіряє адекватність і ефективність систем контролю і надає впевненість та підтвердження того, що контролі працюють, і ризики ефективно регулюються;
• Розслідування і збір матеріалів – застосовується у випадках, коли керівництво організації має неприйнятний рівень невпевненості щодо контролів, пов'язаних з бізнес діяльністю або з визначеною областю ризику, і внутрішній аудитор проводить процедури, направлені на досягнення кращого розуміння залишкового ризику;
• Консультаційна діяльність – застосовується у випадках, коли внутрішній аудитор надає консультації керівництву організації при розробці систем контролю для зменшення неприйнятних поточних ризиків.
Внутрішні аудитори також намагаються визначити недоцільні, надмірні, надлишкові чи складні контролі, які неефективно зменшують ризик. Для забезпечення того, що всі релевантні ризики виявлені, підхід до визначення ризиків є систематичним і документується зрозумілим чином. Документування може варіюватися від зведених таблиць у невеличких організаціях до використання програмного забезпечення, придбаного у постачальника, у більш розвинутих організаціях. Суттєвим аспектом документування є те, що структура управління ризиками повністю документується в обраній системі.
У плані аудиторських перевірок функції внутрішнього аудиту зазвичай основний акцент робиться на наступному:
• Неприйнятних поточних ризиках, які вимагають дій з боку керівництва. Ця група включає області з мінімальними ключовими контролями чи факторами зменшення ризиків, які вище виконавче керівництво хоче перевірити негайно;
• Системах контролю, на які організація покладається найбільше;
• Областях з великою різницею між властивим і залишковим ризиками;
• Областях, в яких властивий ризик дуже високий.
Для ефективної організації діяльності внутрішнього аудиту на підприємстві важливим питанням є погодження і затвердження планів діяльності вищим керівництвом підприємства. Для цього керівник внутрішнього аудиту щорічно подає у стислому вигляді раді та вищому виконавчому керівництву річний аудиторський план, календарний план роботи, штатний розклад та фінансовий бюджет на розгляд та ухвалення. Такий підсумковий звіт інформує вище виконавче керівництво та раду про обсяг робіт функції внутрішнього аудиту та будь-які обмеження цього обсягу. Керівник внутрішнього аудиту також представляє всі суттєві проміжні зміни для затвердження та інформування.
Керівник внутрішнього аудиту повинен забезпечити відповідність, достатність та ефективне використання ресурсів внутрішнього аудиту для виконання затвердженого плану. Термін “відповідність” відноситься до набору знань, навичок та інших компетенцій, необхідних для виконання плану. Термін “достатність” стосується об'єму ресурсів, необхідних для виконання завдання. Ресурси використовуються ефективно, коли спосіб їх використання оптимізує досягнення цілей затвердженого плану.
Керівник внутрішнього аудиту повинен встановлювати політики та процедури для управління функцією внутрішнього аудиту. Форма та зміст політики й процедур залежать від розміру та структури функції внутрішнього аудиту, а також від складності її завдань.
Керівник внутрішнього аудиту розробляє політики та процедури. Офіційні адміністративні та технічні інструкції можуть бути потрібними не всім функціям внутрішнього аудиту. Якщо штат функції внутрішнього аудиту не є численним, управління нею може здійснюватися без дотримання формальностей. Дії персоналу можуть керуватись та контролюватись завдяки щоденному безпосередньому нагляду та письмовим вказівкам, якими встановлюватимуться політики та процедури, яких необхідно дотримуватись. Функція внутрішнього аудити з численним штатом потребує більш формалізованих та розгорнутих політик і процедур для управління персоналом внутрішнього аудиту при виконанні річного аудиторського плану.
Для визначення належного обсягу аудиту і мінімізації подвійної роботи керівнику внутрішнього аудиту слід забезпечити обмін інформацією і координувати діяльність з іншими внутрішніми й зовнішніми сторонами, що надають аудиторські та консультаційні послуги. Це передбачає наступне:
• 1. Нагляд за діяльністю зовнішніх аудиторів, а також за її координацією з функцією внутрішнього аудиту входить в обов'язки ради. Координація діяльності зовнішнього та внутрішнього аудиту є обов'язком керівника внутрішнього аудиту.
• 2. Організація може використовувати роботу зовнішніх аудиторів, щоб надати підтвердження достовірності інформації та впевненість щодо об'єктів, які входять в обсяг робіт внутрішнього аудиту. У таких випадках, керівник внутрішнього аудиту вживає заходів, необхідних для розуміння роботи, здійсненої зовнішніми аудиторами, що включає:
• 3. Характер, обсяг та термін проведення запланованої роботи зовнішніх аудиторів з метою отримання підтвердження про те, що їхня діяльність, разом із запланованою діяльністю внутрішніх аудиторів, відповідає вимогам Стандарту 2100;
• 4. Оцінку ризику та ступеню значущості, здійснену зовнішніми аудиторами;
• 5. Прийоми, методи та термінологію зовнішніх аудиторів для того, щоб керівник внутрішнього аудиту мав можливість (1) координувати роботу внутрішніх та зовнішніх аудиторів; (2) оцінити надійність роботи зовнішніх аудиторів (щоб маги можливість покладатися на результати їх роботи); (3) ефективно спілкуватися з зовнішніми аудиторами;
• 6. Доступ до програм та робочих документів зовнішніх аудиторів, що дозволить впевнитися в тому, що на результати робота зовнішнього аудиту можна покладатися для цілей внутрішнього аудиту.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішній аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вимоги і рекомендації стандартів щодо функцій внутрішнього аудиту в управлінні ризиками діяльності підприємства і внутрішнім контролем“ на сторінці 2. Приємного читання.
