В умовах ринкової економіки ризик – ключовий елемент підприємництва. Підприємець, що уміє вчасно ризикувати, частенько виявляється винагородженим. Ризиком прийнято вважати “дію навмання сподіваючись на щасливий випадок”. Характерні особливості ризику – невизначеність, несподіванка, невпевненість, припущення, що успіх прийде.
В умовах політичної і економічної нестабільності міра ризику значно зростає. У сучасних умовах економіки України проблема посилення ризиків дуже актуальна, що підтверджується даними про ріст збитковості підприємств промисловості.
Ризик – це можливість виникнення несприятливих ситуацій в ході реалізації планів і виконання бюджетів підприємства. Розрізняють дві функції ризику – стимулюючу і захисну.
Стимулююча функція має два аспекти: конструктивний і деструктивний. Перший проявляється в тому, що ризик при рішенні економічних завдань виконує роль каталізатора, особливо при виконанні інноваційних і інвестиційних рішень. Другий аспект полягає в тому, що прийняття і реалізація рішень з необґрунтованим ризиком ведуть до авантюризму. Авантюризм – різновид ризику, що об'єктивно містить значну вірогідність неможливості здійснення задуманої мети, хоча особи, приймаючі такі рішення, цього не усвідомлюють.
Захисна функція має також два аспекта: історико-генетичний і соціально-правовий. Зміст першого полягає в тому, що люди завжди стихійно шукають форми і засобу захисту від можливих небажаних наслідків. На практиці це проявляється в створенні страхових резервних фондів, страхуванні підприємницьких ризиків. Суть другого аспекту полягає в необхідності впровадження в господарське, трудове, карне законодавство категорій правомірності ризику.
Ризику властивий ряд рис, серед яких можна виділити:
• суперечливість;
• альтернативність;
• невизначеність.
Суперечливість проявляється в тому, що, з одного боку, ризик має важливі економічні, політичні і духовно-моральні наслідки, оскільки прискорює технічний прогрес, робить позитивний вплив на громадську думку і духовну атмосферу товариства. З іншого боку, ризик веде до авантюризму, волюнтаризму, суб'єктивізму, гальмує соціальний прогрес, породжує ті або інші соціально-економічні і моральні витрати, якщо в умовах неповної початкової інформації, в ситуації ризику альтернатива вибирається без урахування об'єктивних закономірностей розвитку явища, по відношенню до якого приймається рішення.
Альтернативність припускає необхідність вибору двох або декількох можливих варіантів рішень. Відсутність можливості вибору знімає розмову про ризик. Там, де немає вибору, не виникає ризикована ситуація і, отже, не буде ризику.
Існування ризику безпосередньо пов'язаний з невизначеністю. Вона неоднорідна за формою прояву і за змістом. Ризик є одним із способів зняття невизначеності, яка є незнанням достовірного, відсутністю однозначності. Акцентувати увагу на цій властивості ризику важливо у зв'язку з тим, що оптимізувати на практиці управління і регулювання, ігноруючи об'єктивні і суб'єктивні джерела невизначеності, безперспективно.
Сучасні уявлення про ризик і контроль представлені у Моделі ризику і контролю, що була розроблені The Committee of Sponsoring Organizations of the Treadway Commission (COSO) в США. Кінець 80-х був важким для США. Крах сотень фінансових інститутів приніс мільярдні збитки інвесторам, дебіторам і уряду. The Treadway Commission була створена присяжними бухгалтерами, внутрішніми аудиторами, фінансовими менеджерами і двома іншими групами для вивчення ситуації. Серед іншого комісія рекомендувала спонсоруючим організаціям розробити інтегроване керівництво по внутрішньому контролю. Для реалізації цієї рекомендації був створений COSO комітет. Моделі ризику і контролю, запропоновані COSO, послужили основою для ряду інших моделей ризику і контролю, розроблених в інших країнах організаціями, аналогічними COSO, і різними консультаційними фірмами.
The Economist Intelligence Unit у своєму дослідженні визначає ризик як “загрозу того, що деяка подія або дія негативно вплине на здатність організації успішно досягти своїх цілей або реалізувати свої стратегії”. Слід зауважити, що відповідно до цього визначення говорити про ризик можна тільки в контексті специфічних цілей.
Важливим питанням для здійснення управління ринками є їх класифікація. Можна класифікувати ризики перш за все за джерелами їх виникнення. Найбільш загальною є класифікація джерел виникнення ризиків на зовнішні і внутрішні.
До внутрішніх джерел ризику відносяться такі:
• Працівники. Людина – сама високорозвинена істота і тому сама непередбачувана. Людині властиво помилятися, недороблювати, затримуватися, халатно відноситися до роботи. Люди періодично крадуть, шахраюють самими різними способами. Людина може захворіти і не вийти на роботу і т.д. – Устаткування може дати збій або вийти з ладу. З меншою вірогідністю чим людина, але усе ж таки може.
• Невірно поставлені цілі. Наприклад, нереалістичний план продажів може привести до відвантажень некредитоспроможним клієнтам. Завдання збільшити частку ринку за всяку ціну може привести до серйозних збитків.
• Тепер звернемося до зовнішніх джерел ризику. Деякі з них персоніфіковані:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішній аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Суть ризику.“ на сторінці 1. Приємного читання.
