У програмі аудиту оцінюється ризик внутрішнього контролю та ризик не виявлення суттєвих помилок.
Аудиторський ризик проявляється в тому, що аудитор може висловити невідповідну дійсності думку у випадках, коли у фінансовій звітності містяться істотні перекручення.
Аудиторський висновок може бути помилковим у двох випадках:
• 1. Фінансова звітність містить суттєву помилку, що не була виявлена, отже, аудиторський висновок не містить відповідних зауважень.
• 2. Аудиторський висновок містить критичні зауваження, хоча у фінансовій звітності немає суттєвої помилки чи невірогідності.
На практиці частіше зустрічається перший випадок.
Отже, аудиторський ризик полягає в тому, що думка, висловлена щодо достовірності звітності, може виявитися неправильною.
Аудиторський ризик (AR) розраховується за формулою AR = IR-CR-DR та включає такі компоненти:
Внутрішній (властивий) ризик (IR) – це ризик, обумовлений характеристиками організації та умовами оточуючого середовища, які неможливо перевірити засобами внутрішнього контролю.
Ризик контролю (CR) – небезпека, що внутрішній контроль не підтвердить або не виявить суттєвих помилок.
Ризик невиявлення {DR) – небезпека того, що процедури перевірки, виконані аудитором, і проведений ними аналіз фінансової звітності не виявить суттєвих помилок.
Вказані види ризику мають певні обмеження та зв'язок з іншими видами ризику. 1 зв'язок, і обмеження, і який розмір суттєвості відповідає якому розміру ризику – відповіді на ці питання ми спробуємо знайти на практичному занятті.
Питання суттєвості та аудиторського ризику тісно пов'язане з поняттями "помилка", "обман", "шахрайство".
Отже, чим вища оцінка внутрішнього ризику (IR) і ризику системи внутрішнього контролю (CR), тим більше аудиторських доказів маємо одержати.
Таблиця 2.6
Переведення якісних характеристик властивого ризику, ризику контролю і ризику невиявлення в кількісні
| Вид ризику | Якісна характеристика | Кількісна характеристика | |
| % | Коефіцієнт | ||
| Властивий ризик | 50-100 | 0,5-1 | |
| 20-50 | 0,2-0,5 | ||
| 10-20 | 0,1-0,2 | ||
| Ризик контролю | 60-100 | 0,6-1 | |
| 30-60 | 0,3-0,6 | ||
| 5-30 | 0,05-0,3 | ||
| Ризик невиявлення | 15-30 | 0,15-0,3 | |
| 8-14 | 0,08-0,14 | ||
| 2-7 | 0,02-0,07 | ||
Використання аудиторських доказів у процесі аудиту доходної частини державного бюджету. Аудиторські докази – це інформація, отримана аудитором у процесі формування висновків, на якій грунтується аудиторська думка. До аудиторських доказів належать:
• первинні документи;
• облікові записи, які є основою для складання фінансових звітів;
• будь-яка підтверджувальна інформація з інших джерел.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. ВИДИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ І ЙОГО МЕТОДОЛОГІЧНЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ“ на сторінці 11. Приємного читання.
