Стимулювання нарощування власного капіталу банків

Фінансова діяльність і корпоративна стратегія комерційних банків

– участь у прибутках – 2,7% компаній;

– преміювання в умовних одиницях – 1,7% компаній.

Наведені в книзі дані свідчать, що відсоток компаній, які використовують програми участі в капіталі, збільшився з 5% у 1993 році до 18% у 2000-му. Ще 30% компаній планували запровадити таку систему. Програми участі в капіталі активно запроваджуються і в країнах Західної Європи.

Позитивними результатами запровадження програм участі в капіталі для банків слід вважати: узгодження інтересів акціонерів і працівників банку, підвищення продуктивності роботи його менеджерів, посилення привабливості роботи в банку порівняно з іншими та зміцнення кадрової політики, економія на виплатах заробітної плати й інших винагород, підтримка позитивного курсу акцій банку на фондовому ринку.

Негативними наслідками запровадження цих програм у банках можуть бути: деконцентрація банківського капіталу із загрозою зниження курсу акцій у разі їх масового продажу міноритарними акціонерами або незгодою акціонерів на збільшення статутного капіталу; втрати заощаджень великої кількості акціонерів у разі зниження курсу акцій банку; витрати на адміністрування зазначених програм; незначний мотиваційний ефект для рядових співробітників.

Система участі в капіталі, як правило, є похідною від системи участі у прибутках, але їх не слід ототожнювати, тому що остання може бути спрямована виключно на стимулювання нарощування прибутку без використання акцій як інструмента досягнення цієї мети. Інструменти стимулювання нарощування прибутку банку можна сегментувати таким чином:

– установлення градації окладів працівників залежно від обсягу прибутку чи рентабельності діяльності банку або окремих відділень – центрів прибутку;

– установлення бонусної системи оплати праці для окремих груп працівників, від діяльності яких залежить збільшення доходів та (або) зменшення витрат банку;

– запровадження системи участі у прибутках банку;

– нематеріальне заохочення;

– підвищення в посаді;

– система штрафів.

Установлення системи градації окладів залежно від обсягу прибутку або показника ефективності передбачає розробку відповідної шкали посадових окладів або додаткових виплат. При цьому показниками ефективності можуть бути: рентабельність (прибуток до витрат), рентабельність активів, прибуток у розрахунку на одного працівника, рентабельність капіталу. Можливе поєднання показників обсягу прибутку (кількісний параметр) і ефективності діяльності (якісний параметр). Така система більш підходить для керівників або до колективів відділень банку, оскільки очевидно спрямовує їхню діяльність на нарощування прибутковості структурного підрозділу (табл. 5.3)

Таблиця 5.3.

Шкала зміни окладів залежно від обсягу прибутку й рентабельності підрозділу банку

тис. грн.

Обсяг прибутку філії за кварталРентабельність діяльності до 10%Рентабельність діяльності від 10% до 20%Рентабельність діяльності до 20%
До 5005,05,56,0
Від 500 до 9007,07,58,0
Понад 90010,010,511,0

Для індивідуального стимулювання нарощування прибутків використовують бонусну систему залежно від результатів роботи конкретної групи працівників. Так, касирів можуть стимулювати за збільшення комісійних операцій, безпомилкову роботу, нарощування надходження готівки; працівників кредитних служб – за збільшення процентних і комісійних доходів від кредитування, зменшення прострочених боргів за кредитами і процентами. У сучасних умовах підвищення цін і вартості ресурсів актуальним є стимулювання зниження витрат банку, наприклад, виплати працівникам наперед визначеної частини зекономлених на господарських витратах коштів.

Найпоширенішою системою стимулювання нарощування прибутку як складової банківського капіталу є участь у прибутках банку. У західних банках між працівниками розподіляється від 2% до 5% річного прибутку. М. Армстронг і Т. Стівенс виділяють три методи розрахунку частки працівників у прибутку:

– за заздалегідь визначеним процентом від прибутку;

– за процентом, який визначає призначає правління залежно від обсягу прибутку;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фінансова діяльність і корпоративна стратегія комерційних банків» автора Астапова Г.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стимулювання нарощування власного капіталу банків“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Використання зарубіжного досвіду аналізу фінансового стану комерційних банків для оцінки конкурентоспроможності банку

  • Удосконалення системи оцінки конкурентоспроможності комерційного банку

  • Апробація покої системи оцінки конкурентоспроможності в умовах комерційного банку

  • Розділ 5. Корпоративне управління власним капіталом комерційного банку

  • Законодавчі аспекти формування власного капіталу комерційного банку

  • Статутний капітал та порядок його формунання

  • Резервний капітал, спеціальні фонди і резерви комерційного банку

  • Нерозподілений прибуток як складова власного капіталу

  • Субординований капітал

  • Узагальнення міжнародних та вітчизняних особливостей визначення та управління регулятивним капіталом банку

  • Стимулювання нарощування власного капіталу банків
  • Роль іноземного капіталу у забезпечені достатності ресурсного потенціалу банків

  • Порівняльний аналіз присутності капіталу в банківських системах України, Росії та Білорусі

  • Розрахунки економічного капіталу банку за сучасними підходами

  • Стратегія управління формуванням власного капіталу комерційного банку