Рис. 2.7. Динаміка іпотечних кредитів, наданих фізичним та юридичним особам
• кредитор (банк чи небанківська фінансова установа), що надає позичальнику кредит під заставу нерухомості;
• посередник - спеціалізована установа, що забезпечує залучення вільного капіталу для його наступного реінвестування в іпотечні кредити;
• інвестори (в основному інституційні), що купують цінні папери, випущені на основі іпотечних кредитів.
Залежно від кількості учасників іпотечний ринок можна поділити на первинний і вторинний.
Первинний іпотечний ринок - це сегмент іпотечного ринку, який охоплює економічні відносини, що виникають у процесі купівлі-продажу іпотечних заставних банками, при цьому за заставною на обслуговування до банку-покупця переходить і позичальник, який основну суму кредиту та відсотки сплачує тепер банку - покупцю заставної. Купити заставну можуть лише кредитні установи, що мають достатню ліквідність.
Вторинний іпотечний ринок охоплює економічні відносини між кредиторами, посередниками та інвесторами, що виникають у процесі купівлі-продажу іпотечних облігацій, іпотечних сертифікатів та інших похідних інструментів.
Крім того, іпотечний ринок можна поділити на декілька великих ринків: іпотечний ринок житла, іпотечний ринок іншої нерухомості, іпотечний ринок землі та промисловий іпотечний ринок.
Найбільш розвинутим є іпотечний ринок житла. Він сьогодні у більшості країн з ринковою економікою відіграє ключову роль у забезпеченні соціально-економічного розвитку. Друге місце за значенням після іпотечного житлового ринку посідає іпотечний ринок землі.
У зв'язку з існуванням різноманітних систем іпотечного кредитування виокремлюють різні моделі вторинного іпотечного ринку, які в цілому можна згрупувати у дві основні моделі іпотечного кредитування: однорівневу модель іпотечного ринку (позичальник - банк - інвестор) та дворівневу модель іпотечного ринку (позичальник - банк - посередник - інвестор).
Для однорівневої моделі організації вторинного іпотечного ринку характерні такі особливості:
• фінансові ресурси, необхідні для надання іпотечних кредитів, формуються кредитором за рахунок кредитів інших суб'єктів господарювання, мобілізованих, тимчасово вільних ресурсів і розміщення закладних;
• іпотечний кредит належить безпосередньо кредитору, який є кінцевим інвестором цього кредиту;
• обслуговування іпотечного кредиту (отримання основної суми боргу та відсотків за кредитом) здійснює кредитна установа, що безпосередньо надала іпотечний кредит;
• основними інститутами, які здійснюють іпотечне кредитування, є спеціалізовані іпотечні банки, універсальні банки, які здійснюють іпотечне кредитування, ощадні каси, кредитні спілки, страхові товариства та ін.
Однорівнева модель іпотечного ринку, як правило, не передбачає продажу та перепродажу іпотечних кредитів на вторинний ринок.
До основних ознак дворівневої моделі іпотечного ринку належать:
• фінансові ресурси, необхідні для іпотечного кредитування, формуються за рахунок не лише джерел, які притаманні однорівневій системі іпотечного кредитування, а й ресурсів, які мобілізуються з фінансових ринків;
• первинні кредитори іпотечних кредитів виконують функції не тільки надання кредитів, а й фінансових посередників, які займаються продажем і перепродажем іпотечних кредитів;
• з метою акумуляції коштів використовують цінні папери, які емітуються закладами фінансування ліквідності;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кредитування і контроль» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Перспективи розвитку іпотечного кредитування в Україні“ на сторінці 3. Приємного читання.
