Порядок розрахунку ціни кредиту

Кредитування і контроль

Визначити пріоритетність впливу розглянутих факторів на рівень відсоткової ставки за кредитом майже неможливо, тому банки мають враховувати їх усі у комплексі. При цьому встановлена відсоткова ставка за кредитом має бути прийнятною для позичальника та забезпечувати прибутковість кредитної діяльності банку. Але на сучасному етапі розвитку банківської системи в умовах високої конкуренції вітчизняні банки швидше приймають відсоткову ставку, ніж її встановлюють, у результаті чого спостерігається тенденція до скорочення відсоткової маржі.

Для встановлення рівня відсоткової ставки за кредитом, важливе значення має вибір методу ціноутворення. У світовій і вітчизняній банківській практиці використовують такі основні методи ціноутворення (рис. 1.12).

Методи ціноутворення за кредитами

Рис. 1.12. Методи ціноутворення за кредитами

Метод "вартість плюс" враховує вартість залучених ресурсів і всі витрати банку, пов'язані з наданням кредиту. Необхідною умовою застосування такого підходу до ціноутворення за кредитними операціями є наявність у банку ефективної системи обліку витрат за кожним кредитом, а також управлінської інформації.

Головний недолік методу - ігнорування ринкових чинників, таких як попит і пропозиція, стан кредитного ринку, конкуренція тощо, а також припущення, що банк точно може обчислити свої витрати в розрахунку на кожний кредит. Метод "вартість плюс" використовується на ринках із низьким рівнем конкуренції1.

Сутність методу "базова ставка плюс" полягає у визначенні відсоткової ставки за кредитом як суми базової ставки і кредитного спреду. За базову ставку можна прийняти облікову ставку Національного банку, ставку за кредитами на міжбанківському кредитному ринку, ставки міжнародних ринків (LIBOR тощо) та інші ставки, що є загальноприйнятими на конкретних ринках.

Кредитний спред включає премію за ризик невиконання позичальником зобов'язань за кредитом і премію за строк кредитування. Розмір кредитного спреду диференційований залежно від категорії клієнта та його кредитоспроможності.

Наприклад, на міжнародних ринках для першокласних позичальників кредитний спред прирівнюється до нуля, для інших позичальників кредитний спред становить від 0,25 до 5 % і вище.

Перевагами методу є простота, необов'язковість точного врахування витрат за кожним кредитом, зручність застосування в умовах установлення плаваючих ставок за кредитом, урахування впливу конкуренції.

Метод "надбавки" полягає у визначенні відсоткової ставки як суми відсоткових витрат залучення ресурсів на грошовому ринку та надбавки. Надбавка включає премію

Положення "Про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах": Затв. пост. НБУ від 15 грудня 2004 р. № 639; Примастка Л.О. Фінансовий менеджмент банку: Підручник. - К.: КНЕУ, 2004. - 468 с.

за кредитний ризик та прибуток банку. Здебільшого такий метод ціноутворення використовується для надання кредитів великим компаніям на короткі строки (до 30 днів), включаючи кредити "овернайт"1.

Метод "аналізу дохідності клієнта" базується на врахуванні всіх взаємовідносин із конкретним клієнтом. У цьому випадку особливу увагу приділяють розрахунку прибутковості тих видів операцій, які здійснюються клієнтом у цьому банку. Такий метод потребує точного обліку всіх доходів і витрат, пов'язаних із кожним клієнтом, і застосовується насамперед для кредитування великих компаній, які мають постійні та різноманітні зв'язки з банком. Визначення ціни кредиту за таким методом має на меті зниження відсоткової ставки за кредитом нижче від загальноприйнятого рівня для заохочення найвигідніших клієнтів.

Метод аналізу дохідності клієнта має певні недоліки: складність, громіздкість, необхідність розробки докладної звітності за доходами та витратами з обслуговування кожного клієнта. Але такий підхід до управління відсотковими ставками за кредитами може бути корисний для виявлення найприбутковіших клієнтів і видів банківських послуг та операцій2.

Встановлена відсоткова ставка за кредитом затверджується тарифним комітетом банку, який аналізує співвідношення собівартості послуг і ринкової конкурентоспроможності встановлених тарифів.

Таким чином, при встановленні конкретного рівня відсоткової ставки за кредитом банк має вирішити два завдання:

• по-перше, відшкодувати за рахунок відсоткової ставки всі свої витрати та отримати належний прибуток;

• по-друге, зацікавити клієнтів (позичальників) такою відсотковою ставкою, за якої вони б мали бажання отримати кредит саме в цьому банку.

Поряд із відсотковою ставкою банки встановлюють комісійну винагороду (комісію), яка є додатковим елементом ціни банківського кредиту. Комісія за кредитом покриває витрати банку, пов'язані з оформленням кредиту і контролем за станом обслуговування позичальником заборгованості, перевіркою стану застави або наглядом за здійсненням проекту, що кредитується. Комісія може сплачуватися окремо або додаватися до відсотка. Величина та порядок стягнення комісійної винагороди визначаються тарифами банків, які затверджуються рішенням правління, та договорами, що укладаються між банком і клієнтами.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кредитування і контроль» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Порядок розрахунку ціни кредиту“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ

  • Кредитна політика банку

  • Форми забезпечення кредиту

  • Порядок розрахунку ціни кредиту
  • Тема 2. ФОРМИ БАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ

  • Інвестиційне кредитування

  • Приклад

  • Перспективи розвитку іпотечного кредитування в Україні

  • Споживчий банківський кредит

  • Особливості кредитування у формі овердрафту

  • Інші форми кредиту

  • Приклад

  • Приклад

  • Тема 3. БАНКІВСЬКІ РИЗИКИ

  • Зовнішні ризики банку

  • Фінансові ризики банку

  • Функціональні ризики

  • Основні методи оцінки банківських ризиків

  • Організація ризик-менеджменту в банку

  • Тема 4. КРЕДИТНИЙ РИЗИК ЯК СКЛАДОВА БАНКІВСЬКИХ РИЗИКІВ

  • Класифікація та оцінка кредитних ризиків банку

  • Тема 5. МЕНЕДЖМЕНТ КРЕДИТНОГО РИЗИКУ

  • Методи управління кредитним ризиком на рівні кредитного портфеля

  • Тема 6. УПРАВЛІННЯ ВІДСОТКОВИМ РИЗИКОМ

  • GАР-менеджмент відсоткового ризику

  • Хеджування відсоткового ризику

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ АПК

  • Організація процесу кредитування сільгоспвиробників

  • ОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ

  • Підготовка та підписання кредитної угоди

  • Моніторинг кредитних операцій банку

  • Тема 9. ОЦІНКА КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА

  • Оцінка кредитоспроможності позичальника - юридичної особи

  • Оцінка кредитоспроможності позичальника-банку

  • Оцінка кредитоспроможності позичальника - фізичної особи

  • Приклад

  • Тема 10. ПРОБЛЕМНІ КРЕДИТИ І ЗАСОБИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ БЕЗНАДІЙНИХ БОРГІВ

  • Методи управління проблемними кредитами банку

  • Тема 11. КРЕДИТНИЙ ПОРТФЕЛЬ БАНКУ: ЙОГО КЛАСИФІКАЦІЯ ТА АНАЛІЗ

  • Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану

  • Оцінка стану обслуговування позичальником заборгованості за кредитом

  • Класифікація кредитного портфеля

  • Аналіз кредитного портфеля банку

  • Тема 12. СТВОРЕННЯ РЕЗЕРВУ ДЛЯ ПОКРИТТЯ МОЖЛИВИХ ВТРАТ ВІД КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ

  • Критерії прийняття забезпечення за кредитними операціями при розрахунку резервів

  • Порядок розрахунку резерву під кредитні ризики

  • Порядок використання резервів для покриття можливих втрат від кредитних операцій