Тема 6. УПРАВЛІННЯ ВІДСОТКОВИМ РИЗИКОМ

Кредитування і контроль

Відсоткова маржа (спред) показує різницю між відсотковими доходами від кредитних операцій банку і відсотковими витратами, пов'язаними із залученням ресурсів.

Узгодження (збалансування) строків розміщення активів і залучення зобов'язань дає змогу зафіксувати спред і нейтралізувати вплив ризику зміни відсоткової ставки.

Збалансування строків розміщення та залучення коштів ґрунтується на використанні двох підходів (рис. 6.2).

Підходи до управління відсотковим ризиком на підставі узгодження строків розміщення активів і залучення зобов

Рис. 6.2. Підходи до управління відсотковим ризиком на підставі узгодження строків розміщення активів і залучення зобов'язань

Збалансований за строками підхід полягає у встановленні повної відповідності між строками залучення та розміщення коштів. За допомогою цього підходу досягається стабілізація, а не максимізація прибутку, на підставі мінімізації рівня відсоткового ризику, але в цьому випадку банк недоотримає певну суму доходу.

Структурне балансування може застосовуватись як до строків, так і до обсягів залучених і розміщених коштів. У цьому випадку банк намагається максимально зблизити суми активних операцій і зобов'язань, які мають однакові строки виконання. Інакше кажучи, перевага віддається тому напряму розміщення коштів, який дає можливість повністю узгодити структуру активів і зобов'язань. Наприклад, прийнятним рішенням для банку є видача кредиту в сумі та на строк залучення коштів на вкладний рахунок.

Метод структурного балансування використовується банками паралельно з іншими методами управління відсотковим ризиком, оскільки на практиці збалансувати всі позиції за строками та сумами майже неможливо. Частіше метод балансування строків розміщення активів і залучення зобов'язань застосовується до великих за обсягами операцій.

Незбалансований за строками підхід є альтернативним методом управління, що надає потенційні можливості одержання підвищеного прибутку за рахунок зміни відсоткових ставок. Використання зазначеного підходу базується на прогнозі зміни швидкості, напряму та величини відсоткових ставок на ринку.

Згідно з незбалансованим підходом управління строки залучення коштів мають бути коротшими за строки їх розміщення, якщо прогнозується майбутнє зниження відсоткових ставок. Наприклад, за рахунок короткострокових депозитів банк видає довгострокові кредити. І навпаки, у випадку, коли прогнозується зростання ставок, строки виконання зобов'язань банком мають бути довшими, ніж строки розміщення активів. Тобто банк має видавати кредити на строк, менший від строку залучення коштів на вкладний рахунок.

Такий підхід дає змогу максимізувати прибуток, але супроводжується підвищеним ризиком, пов'язаним із невизначеністю щодо зміни відсоткових ставок. Якщо прогноз стосовно зміни відсоткових ставок не виправдається, то банк може зазнати збитків.

На вибір підходу до управління відсотковою маржою впливають такі чинники:

• тип моделі управління банком;

• достовірність прогнозу зміни ринкових ставок;

• ситуація на ринку;

• можливості банку щодо залучення та розміщення коштів;

• схильність до ризику тощо.

Взагалі метод структурного балансування є традиційним підходом до управління активами і пасивами банку з метою зниження відсоткового ризику. До переваг методу можна віднести простоту і доступність, що особливо важливо для вітчизняних банків в умовах відсутності інших можливостей, які надає розвинений фінансовий ринок.

Недоліками такого підходу є недостатня гнучкість, необхідність реструктуризації балансу банку у випадку зміни відсоткових ставок на ринку, що перешкоджає повному врахуванню потреб клієнтів при укладанні кредитних і депозитних угод і є неприйнятним при щоденному управлінні відсотковим ризиком. Збалансування активів і зобов'язань банку за строками і сумами не завжди можливе в ринкових умовах, а іноді призводить і до збільшення витрат банку.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кредитування і контроль» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 6. УПРАВЛІННЯ ВІДСОТКОВИМ РИЗИКОМ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ

  • Кредитна політика банку

  • Форми забезпечення кредиту

  • Порядок розрахунку ціни кредиту

  • Тема 2. ФОРМИ БАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ

  • Інвестиційне кредитування

  • Приклад

  • Перспективи розвитку іпотечного кредитування в Україні

  • Споживчий банківський кредит

  • Особливості кредитування у формі овердрафту

  • Інші форми кредиту

  • Приклад

  • Приклад

  • Тема 3. БАНКІВСЬКІ РИЗИКИ

  • Зовнішні ризики банку

  • Фінансові ризики банку

  • Функціональні ризики

  • Основні методи оцінки банківських ризиків

  • Організація ризик-менеджменту в банку

  • Тема 4. КРЕДИТНИЙ РИЗИК ЯК СКЛАДОВА БАНКІВСЬКИХ РИЗИКІВ

  • Класифікація та оцінка кредитних ризиків банку

  • Тема 5. МЕНЕДЖМЕНТ КРЕДИТНОГО РИЗИКУ

  • Методи управління кредитним ризиком на рівні кредитного портфеля

  • Тема 6. УПРАВЛІННЯ ВІДСОТКОВИМ РИЗИКОМ
  • GАР-менеджмент відсоткового ризику

  • Хеджування відсоткового ризику

  • Тема 7. ОСОБЛИВОСТІ КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ АПК

  • Організація процесу кредитування сільгоспвиробників

  • ОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ

  • Підготовка та підписання кредитної угоди

  • Моніторинг кредитних операцій банку

  • Тема 9. ОЦІНКА КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА

  • Оцінка кредитоспроможності позичальника - юридичної особи

  • Оцінка кредитоспроможності позичальника-банку

  • Оцінка кредитоспроможності позичальника - фізичної особи

  • Приклад

  • Тема 10. ПРОБЛЕМНІ КРЕДИТИ І ЗАСОБИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ БЕЗНАДІЙНИХ БОРГІВ

  • Методи управління проблемними кредитами банку

  • Тема 11. КРЕДИТНИЙ ПОРТФЕЛЬ БАНКУ: ЙОГО КЛАСИФІКАЦІЯ ТА АНАЛІЗ

  • Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану

  • Оцінка стану обслуговування позичальником заборгованості за кредитом

  • Класифікація кредитного портфеля

  • Аналіз кредитного портфеля банку

  • Тема 12. СТВОРЕННЯ РЕЗЕРВУ ДЛЯ ПОКРИТТЯ МОЖЛИВИХ ВТРАТ ВІД КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ

  • Критерії прийняття забезпечення за кредитними операціями при розрахунку резервів

  • Порядок розрахунку резерву під кредитні ризики

  • Порядок використання резервів для покриття можливих втрат від кредитних операцій