Тема 18 БАНКІВСЬКИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Кредит і банківська справа

• забезпечення контролю;

• регламентація діяльності персоналу;

• забезпечення операційною і достатньою інформацією.

Кінцевою метою формування структури банку є доцільність і раціональність управління всім комплексом банківської діяльності, підвищення якості послуг, що надаються клієнтам банку, продуктивності банківських працівників, забезпечення прибутковості банку.

Водночас банківська структура не може бути застиглою, навпаки, вона мусить видозмінюватися, бути динамічною, пристосовуватися до стратегії розвитку банку, зміни поточних завдань, нових напрямів діяльності банку тощо.

Загалом на структуру банку впливає декілька чинників, серед яких — розмір банку та чисельність його персоналу. Великий банк об'єднує значну кількість працівників, що забезпечують діяльність досить великої кількості відділів та управлінь. У малому банку може не бути спеціальних відділів і тим більше управлінь, характерних для великого банку. У ньому працює обмежена група людей, які можуть бути об'єднані в основні відділи (наприклад, кредитний, операційний і бухгалтерія).

На структуру банку впливає якість персоналу. У низці випадків вітчизняні банки не можуть розширюватися і створювати повноправні структурні підрозділи через недостатність кваліфікованих кадрів, які мають навики ведення відповідних операцій. Сучасна структура деяких українських банків не набула ще закінченого вигляду, оскільки спеціальні відділи неповністю укомплектовані висококваліфікованими спеціалістами, що, поряд з іншими чинниками, стримує розвиток певних видів банківської діяльності.

Серед чинників, які впливають на структуру банку, визначальним є рівень його універсалізації або спеціалізації. Якщо банк проголошує себе універсальним, то він неминуче (рано чи пізно) мусить створювати у своїй структурі низку спеціальних підрозділів (відділів, секторів, груп), що організують різноманітні види банківських послуг. Навпаки, спеціалізація банку на певному виді діяльності позбавляє його необхідності формування окремих підрозділів для виконання низки операцій. З іншого боку, спеціалізація банку на виконанні певного виду діяльності вимагає від нього розширення тих відділів і управлінь, що покликані регулювати ще ширше коло операцій, які відповідають його роду діяльності.

Структура банку зумовлюється також завданнями економії витрат, необхідністю завантаження банківського персоналу, оскільки банк — це комерційна установа, і працює він в інтересах одержання прибутку. Кількість співробітників, що працюють у банку, має бути достатньою для виконання відповідного обсягу робіт за необхідного завантаження кожного працівника. Надлишок персоналу призведе до збільшення витрат на оплату праці банківських працівників.

У загальній організаційній структурі банку можна вирізнити два типи підрозділів: відділи, що виконують лінійні функції, та відділи, що виконують штабні функції.

Лінійні підрозділи безпосередньо зайняті виконанням операційної роботи, наприклад, прийманням вкладів, видачею кредитів, купівлею цінних паперів тощо. Термін "лінійний" характеризує характер зв'язків цих відділів із вищими ешелонами банку. Лінійні функції делегуються з вищих поверхів ієрархії на нижчі, що створює неперервний "ланцюг команд", або "лінію команд" по вертикалі, які зв'язують один рівень з іншим.

Штабні відділи займаються обслуговуванням лінійних відділів, допомагають їм у підвищенні ефективності їхньої діяльності. Прикладом можуть бути відділи планування, кадрів, юридичний, статистики та ін.

Керівники і штабних, і лінійних служб можуть давати суперечливі вказівки та рекомендації рядовим працівникам банку. Теорія менеджменту рекомендує чітко розмежовувати функції відділів різних типів і завжди мати на увазі, що штабні відділи мають право лише допомагати і надавати консультації. Як правило, штабні відділи завжди виокремлюються у спеціальний блок.

Відомо декілька принципових схем побудови банку. Кожна з них адекватна певному типу фінансового ринку. В умовах локального ринку, обмеженого контингенту клієнтів, відсутності активного суперництва конкуруючих установ, нерозвинутої або повністю відсутньої філійної мережі найбільш поширеною є так звана пірамідальна схема побудови банку. Для неї характерна гранична простота вертикальних зв'язків, пряме й безпосереднє підпорядкування відділів вищому керівництву банку.

У банку такого типу функціонують, як правило, 6—8 відділів, що охоплюють основне коло операцій: позичкових, інвестиційних, касових, депозитних, трастовий відділ, відділ маркетингу, адміністративний та ревізійний відділи.

З поглибленням спеціалізації окремих операційних ланок, переходом від оптових операцій з вибраною клієнтурою до роздрібного обслуговування масового контингенту споживачів фінансових послуг, розширенням району банківської діяльності неминуче змінюється організаційна структура банку. Тут можливі декілька варіантів. Усі вони, проте, мають загальну рису: все більше повноважень переходить від центральних органів управління до керівників нижчого рангу, виникають проміжні ланки між вищим керівництвом банку і низовими структурами.

Ще один можливий підхід до організації роботи банку на великій території називається функціональним, за якого управління операціями ґрунтується на чіткому розмежуванні функцій, акумуляції ресурсів і засобів їх використання. Можливі й інші варіанти побудови банку за вказаним принципом.

У міру розширення діяльності банку на регіональних і загальнонаціональних ринках відбувається подальше ускладнення і спеціалізація окремих його оперативних ланок, що потребує залучення спеціалістів, експертів, використання нових технологій тощо. У таких умовах стає доцільним створення всередині банку системи спеціалізованих центрів, що надають клієнтам набір певних фінансових операцій і послуг. Вони мають свої служби, апарат управління, свій кошторис, калькуляцію витрат та одержаного прибутку. Це вища форма організації порівняно з вже розглянутими.

Ще вищий ступінь спеціалізації досягається в банківському холдингу. Ця форма організації дуже подібна до попередньої моделі, тому що дочірні філії холдингу теж мають велику самостійність, але є розбіжності в методах контролю, зумовлені різноманітністю форм власності. Схема центрів використовується в межах єдиного банку. В холдингу дочірні філії мають статус самостійних юридичних осіб.

Банківський холдинг може контролювати небанківські установи, тісно пов'язані з банківською діяльністю, — фінансові, іпотечні, лізингові, факторингові компанії, трастові та інвестиційні фірми, компанії з випуску дорожніх чеків і кредитних карток, обчислювальні центри з обробки інформації, аудиторські фірми тощо. Холдингова форма передбачає високий ступінь самостійності дочірніх компаній та філій.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кредит і банківська справа» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 18 БАНКІВСЬКИЙ МЕНЕДЖМЕНТ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Тема 1 НЕОБХІДНІСТЬ І СУТНІСТЬ КРЕДИТУ

  • 1.2. Сутність кредиту та його характерні ознаки

  • 1.3. Зв'язок кредиту з іншими економічними категоріями

  • 1.4. Теоретичні концепції кредиту та їх розвиток

  • Тема 2 ФУНКЦІЇ ТА РОЛЬ КРЕДИТУ

  • 2.2. Основні принципи кредитування

  • 2.3. Роль кредиту в соціально-економічному середовищі

  • Тема 3. ФОРМИ ТА ВИДИ КРЕДИТУ

  • 3.3. Характеристика основних видів кредиту

  • Тема 4 ПОЗИЧКОВИЙ ПРОЦЕНТ ТА ЙОГО ФУНКЦІЇ

  • 4.2. Функції та роль процента

  • 4.3. Способи нарахування процентів

  • Тема 5 ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ, СУЧАСНИЙ СТАН ТА РОЗВИТОК БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

  • 5.2. Поняття, призначення та класифікація банків

  • 5.3. Сучасні банківські системи та їх характеристики

  • 5.4. Становлення та розвиток банківської системи України

  • Тема 6 БАНКИ ЯК СУБ'ЄКТИ ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • 6.2. Організаційна структура банку

  • 6.3. Ліцензування банків та банківської діяльності

  • 6.4. Реорганізація і ліквідація банку

  • 6.5. Банківські об'єднання: порядок створення та їх типи

  • Тема 7 НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ: ЗАВДАННЯ, ФУНКЦІЇ, МЕРЕЖА ТА СТРУКТУРА

  • 7.2. Функції та операції Національного банку України

  • 7.3. Структура та форми управління Національного банку України

  • Тема 8 БАНКІВСЬКІ РЕСУРСИ ЯК ОСНОВА ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКУ

  • 8.2. Капітал банку, його склад, структура, джерела формування та напрями використання

  • 8.3. Залучений капітал банку: суть, значення та загальна характеристика

  • 8.4. Запозичені банківські ресурси: суть, значення та загальна характеристика

  • Тема 9 РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ

  • 9.2. Регулятивний капітал банку: призначення та порядок визначення

  • 9.3. Економічні нормативи капіталу банку

  • 9.4. Економічні нормативи ліквідності

  • 9.5. Нормативи кредитного ризику

  • 9.6. Нормативи інвестування

  • Тема 10 КЛАСИФІКАЦІЯ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ І ПОСЛУГ

  • 10.2. Пасивні банківські операції та їх характеристика

  • 10.3. Активні банківські операції та їх характеристика

  • Тема 11 ОРГАНІЗАЦІЯ ГРОШОВОГО ОБІГУ В БАНКАХ

  • 11.2. Банківське обслуговування готівкового обігу

  • 11.3. Безготівкові розрахунки: суть, значення, класифікація та принципи організації

  • 11.4. Характеристика міжбанківських розрахунків

  • 11.5. Система електронних банківських послуг населенню

  • Тема 12 БАНКІВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ ЯК ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

  • 12.2. Порядок видачі та погашення банківських кредитів юридичним особам

  • 12.3. Банківське споживче кредитування

  • 12.4. Форми забезпечення повернення банківських кредитів

  • 12.5. Поняття кредитної політики банку

  • Тема 13 ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКІВ

  • 13.2. Інвестиційний портфель банку та його класифікація

  • Тема 14 БАНКІВСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • 14.2. Неторговельні операції банків в іноземній валюті

  • 14.3. Характеристика основних форм міжнародних розрахунків

  • 14.4. Порядок здійснення міжнародних розрахунків за експортно-імпортними операціями

  • 14.5. Відкрита валютна позиція банку та методика її розрахунку

  • Тема 15 ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

  • 15.2. Аналіз пасивів банку

  • 15.3. Аналіз активів банку

  • 15.4. Аналіз доходів, витрат і прибутку банку

  • 15.5. Основні показники ефективності діяльності банку

  • Тема 16 УЗАГАЛЬНЮЮЧА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ БАНКУ

  • 16.2. Основні компоненти рейтингової системи CAMELS

  • Тема 17 БАНКІВСЬКИЙ МАРКЕТИНГ

  • 17.2. Процес розробки стратегії банківського маркетингу

  • Тема 18 БАНКІВСЬКИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
  • 18.2. Функції та елементи фінансового менеджменту в банку

  • 18.3. Методи управління активами та пасивами банку

  • 18.4. Управління банківськими ризиками

  • ПЕРЕЛІК ПІДСУМКОВИХ ПИТАНЬ З КУРСУ "КРЕДИТ І БАНКІВСЬКА СПРАВА"