• меморіальними ордерами;
• банківськими платіжними картками.
Платіжне доручення — документ, який є письмово оформленим дорученням клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку.
Доручення застосовуються в розрахунках за платежами товарного і нетоварного характеру.
Розрахунки платіжними дорученнями можуть здійснюватись:
• за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги);
• у порядку попередньої оплати;
• для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств;
• для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії, грошові доходи фермерів тощо) на їх рахунки, відкриті в установах банків;
• в інших випадках за згодою сторін.
Доручення приймають до виконання від платника протягом 10-ти календарних днів. День заповнення доручення не враховується.
Банки приймають до виконання доручення від платників тільки в межах наявних коштів на їх рахунках, за винятком доручень на перерахування з основних рахунків підприємств до бюджетів та державних фондів сум податків і зборів (обов'язкових платежів), неподаткових платежів, пені, штрафів та інших санкцій, передбачених законодавством і застосованих у встановленому порядку за несвоєчасну сплату цих платежів, які приймаються банками незалежно від наявності коштів на цих рахунках. У разі відсутності (недостатності) коштів на основному рахунку підприємства банк приймає такі доручення та розрахункові документи на безспірне списання (стягнення) коштів, виконуючи платежі згідно з черговістю, встановленою чинним законодавством. Якщо законодавством не визначено черговість виконання платежів, то такі документи виконуються банками в календарній черговості їх надходження.
Механізм розрахунків платіжними дорученнями показано на рис. 11.2.
Якщо одержувач коштів не має рахунку в установі банку або розрахунки безпосередньо з одержувачем коштів платіжними дорученнями неможливі,
Рис. 11.2. Схема документообігу при розрахунках платіжними дорученнями:
1 — постачальник відвантажує продукцію (виконує роботи, надає послуги) і виписує рахунок-фактуру; 2 — платник, отримавши товар і рахунок-фактуру від постачальника, передає платіжне доручення до банку, що його обслуговує; З — якщо платник і постачальник обслуговуються в одному банку, то сума прийнятого банком до виконання доручення списується з рахунку платника і зараховується на рахунок одержувача; якщо рахунки відкрито в різних банках, то розрахунки проводяться в порядку міжбанківських розрахунків у день подачі платіжного доручення; 4 — банк платника направляє документи про перерахування коштів на рахунок до банку постачальника; 5 — банк постачальника зараховує відповідну суму на рахунок постачальника; 6 — банк постачальника передає постачальникові виписку з поточного рахунку про зарахування коштів, до якої додається копія платіжного доручення з відміткою банку платника підприємство може здійснювати перерахування коштів гарантованими платіж ними дорученнями через підприємства зв'язку.
Платіжна вимогадоручення — це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:
• 1) верхня — вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг);
• 2) нижня — доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку суму постачальнику.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кредит і банківська справа» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „11.3. Безготівкові розрахунки: суть, значення, класифікація та принципи організації“ на сторінці 3. Приємного читання.
