Разом із тим успіхи, досягнуті у фінансовій сфері монетарними методами, практично не були підкріплені стабілізацією виробництва, структурним реформуванням та супроводжувались накопиченням істотних проблем та негативних тенденцій як на мікро-, так і на макроекономічному рівні, що виразились у діях уряду на максимізацію зовнішніх та внутрішніх короткострокових запозичень замість реалізації політики збалансування державних витрат у межах реальних бюджетних надходжень. Усе це спричинило (1998) фінансово-економічну кризу в Україні. У результаті комерційні банки втратили найбільш привабливі сегменти ринку: ринок державних облігацій та валютний ринок. Унаслідок значної девальвації курсу національної валюти сукупний капітал українських банків зменшився в середньому на 30—35 %.
Розглянуті вище та інші чинники разом із жорсткими регулятивними обмеженнями, що були накладені Національним банком України на діяльність комерційних банків, визначили основним завданням п'ятого етапу не інтенсифікацію розвитку банківських установ та максимізацію дохідності їх діяльності, а забезпечення фінансової стійкості, платоспроможності та ліквідності банківської системи загалом.
Негативний вплив на розвиток банківської системи України мали помилки органів державної влади, чиї законодавчі акти і конкретні дії найчастіше тільки посилювали тиск і здіймали паніку як серед банкірів, так і серед їхніх клієнтів. Тому багато в чому розвиток банківської сфери залежав від політики уряду, Верховної Ради та інших владних структур й обґрунтованості рішень, які вони приймали.
З метою реформування банківської системи в Україні 7 грудня 2000 р. Верховною Радою України була прийнята нова редакція Закону України "Про банки та банківську діяльність", яким уточнено створення та функціонування дворівневої банківської системи України.
Згідно з цим законом, перший рівень представлений Національним банком України (НБУ) з центральним апаратом у Києві й територіальними обласними відділеннями, а також розрахунково-касовими центрами в містах і районах. Він є центральним банком та несе відповідальність перед суспільством за функціонування банківської системи загалом.
Другий рівень банківської системи представлений іншими банками (державними і недержавними). Нині в Україні функціонують два унітарні комерційні банки з державною формою власності: Державний ощадний банк України (Ощадбанк) та Державний експортно-імпортний банк України (Укрексімбанк).
За організаційно-правовою формою банки могли створюватися як:
• акціонерні товариства відкритого та закритого типів (акціонерні банки);
• товариства з обмеженою відповідальністю (пайові банки);
• кооперативи (кооперативні банки).
Відповідно до внесених до чинного банківського законодавства змін, із кінця 2006 р. банки в Україні можуть створюватися лише у формі акціонерних товариств і кооперативних банків.
Нині в Україні функціонує значна кількість банків. Разом із тим більшість із них належить до середніх і малих банків.
Кількісні параметри становлення банківської системи України за 2002-2007 pp. характеризують дані табл. 5.3.
Таблиця 5.3. Кількість банків України за 2002-2007 pp.
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 1. | Кількість зареєстрованих банків | 189 | 182 | 179 | 182 | 186 | 193 |
| 2. | Вилучено з Державного реєстру банків | 9 | 12 | 8 | 4 | 1 | б |
| 3. | Кількість банків, що перебувають у стадії ліквідації | 35 | 24 | 20 | 20 | 20 | 19 |
Закінчення табл. 5.3
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 4. | Кількість діючих банків | 152 | 157 | 158 | 160 | 165 | 170 |
| 4.1. | Із них: з іноземним капіталом | 21 | 20 | 19 | 19 | 28 | 35 |
| 4.1.1 | У тому числі зі 100-процентним іноземним капіталом | 6 | 7 | 7 | 7 | 9 | 13 |
У 2006 р. кількість банків за Державним реєстром збільшилася зі 186 до 193. На 1 січня 2007 р. ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій мали 170 банків, серед них - 168 банків - акціонерні товариства, 2 — державні банки. Із діючих банків з іноземним капіталом нараховується вже 35, у тому числі зі 100-процентним іноземним капіталом - 13. Протягом 2006 р. 6 банків вилучено з Державного реєстру банків, у стадії ліквідації перебувало ще 19.
Основні тенденції розвитку банківської системи України можна відстежити за даними табл. 5.4.
Таблиця 5.4. Співвідношення основних показників банківської системи України у період 2001-2006 рр. до ВВП (на кінець періоду)
| 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | |||||||
| млн грн. | % | млн грн. | % | млн грн. | % | млн грн. | % | млн грн. | % | млн грн. | % | |
| Активи банківської системи | 50784,6 | 25,1 | 67877,4 | 30,1 | 105539 | 39,5 | 141497 | 41,0 | 223024 | 53,3 | 363100 | 67,8 |
| Балансовий капітал | 7915,3 | 3,9 | 9983,0 | 4,4 | 12882 | 4,8 | 18421 | 5,3 | 25451 | 6,1 | 42566 | 7,9 |
| Кредитний портфель | 32096,7 | 15,9 | 46736,3 | 22 | 73442 | 27,5 | 97197 | 28,2 | 156385 | 37,4 | 269688 | 50,3 |
| Вклади фізичних осіб | 11164,9 | 5,5 | 19092,0 | 8,5 | 32113 | 12,01 | 41207 | 11,95 | 72542 | 17,3 | 106700 | 19,1 |
| Валовий внутрішні продукт | 204190 | - | 225810 | - | 267344 | - | 344822 | - | 418529 | - | 535860 | - |
Про динамічний розвиток банків свідчать високі темпи приросту активів, обсягу залучених коштів, капіталу, що в декілька разів перевищували темпи приросту цих же показників за відповідні періоди минулих років.
Головними характеристиками банків України на сучасному етапі є:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кредит і банківська справа» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „5.4. Становлення та розвиток банківської системи України“ на сторінці 2. Приємного читання.
