Тема 4 ПОЗИЧКОВИЙ ПРОЦЕНТ ТА ЙОГО ФУНКЦІЇ

Кредит і банківська справа

Максимальну процентну ставку визначають як санкцію за нераціональне використання банківських кредитів або у разі прострочених платежів при погашенні кредиту.

Диференціація процентних ставок враховує кредитоспроможність клієнта банку, ступінь ризику, якість забезпечення кредиту, строк погашення кредиту.

Інтервал часу, до якого застосовується процентна ставка, називається періодом нарахування процентів. За такий період беруть рік, півріччя, квартал, місяць або день. Щоб визначитися з величиною процентної ставки, потрібно її привести до річної ставки, помноживши ставку за півріччя, квартал, місяць чи день відповідно на 2, 4, 12 чи 365.

Норма позичкового процента перебуває у певній залежності від норми прибутку: у звичайних умовах середня норма прибутку є максимальною межею для норми процента. Нижню (мінімальну) межу норми процента точно визначити не можна. Але вона, як правило, не повинна дорівнювати нулю, бо інакше надання кредиту втрачає будь-який сенс для кредитора. Тому прибуток, одержаний із використанням позичкового капіталу, поділяють на проценти та підприємницький дохід. Перший привласнює кредитор, а другий — позичальник.

Існують такі види процентів за кредит:

• фіксовані — виплати за процентами незмінні протягом усього строку кредиту;

• плаваючі — ставки коливаються залежно від розвитку ринкових відносин, зміни депозитних процентів, попиту та пропозиції кредитних ресурсів;

• базові (середні).

Базовою процентною ставкою за кредитами комерційних банків є облікова ставка НБУ, за якою останній здійснює рефінансування комерційних банків. Базова процентна ставка може бути або вищою, або нижчою облікової ставки. Якщо комерційний банк має дешеві ресурси (порівняно з обліковою ставкою), він може встановлювати проценти за своїми позичками, нижчі від облікової ставки:

• реальні (за мінусом знецінення грошей);

• від'ємні, що відображають умови випередження темпів знецінення грошей відповідно до темпів зростання позичкового процента.

Комерційні банки як незалежні економічні суб'єкти мають право самостійно встановлювати рівень процентної ставки за кредитами залежно від попиту і пропозиції на кредит та рівня облікової ставки. Порядок їх сплати також встановлюють банки, обумовлюючи їх у кредитному договорі.

Оскільки позичковий капітал переважно концентрується в банках, які є фінансовими посередниками між кредиторами та позичальниками, то розрізняють проценти на вклади і проценти за кредитами. Зазвичай, норма позичкового процента за кредитами вища від норми позичкового процента на вклади та депозити. Унаслідок цього виникає маржа, яка є одним з основних джерел доходів банків.

Маржа (від фр. marge — край) — різниця між процентними ставками за наданий кредит і за залучені ресурси. Розмір маржі залежить від фінансового стану позичальника, строку кредиту, темпів інфляції, процентної ставки, яка сплачена за залучені кредитні ресурси тощо, і може бути постійною або змінною впродовж існування кредитних відносин між сторонами кредитної угоди. Інколи її розмір може обмежуватись центральним банком країни.

Розрізняють реальні та номінальні процентні ставки. Реальними називають процентні ставки, скориговані відповідно до зміни рівня цін (на рівень інфляції). Номінальними є процентні ставки, які не скориговані на зміну рівня цін.

Погашення позичок та сплати процентів за користування ними може здійснюватися різними способами. В економічній теорії розглядають кілька способів вимірювання процентних ставок та сплати процентних доходів. Найточнішим вимірником процентних ставок вважається дохід на момент погашення боргу.

За простої позички позичальник отримує у кредитора певну суму коштів, яку називають основним боргом, і повертає її одночасно зі сплатою процентів після закінчення строку користування позичкою.

Позичка з незмінним платежем передбачає однакові щомісячні чи квартальні платежі для погашення основної суми боргу та сплати процентів за частину боргу, що залишилась із моменту отримання позики. За купонною облігацією дохід виплачується після подання інвестором емітентові купона, в якому зазначена сума доходу (купонна ставка) за певний період (квартал, півріччя чи рік). Дохід визначається на основі номінальної вартості облігації і встановленої процентної ставки. Дисконтні облігації продаються за ціною, яка нижча від їх номінальної вартості, тобто зі знижкою (дисконтом), а в момент погашення облігації інвестору виплачується її номінальна вартість.

Подібно до цих чотирьох інструментів чи їх поєднання сплачуються доходи й за іншими видами боргових зобов'язань (векселями, ощадними та інвестиційними сертифікатами, казначейськими зобов'язаннями тощо).

Вітчизняні банки надають короткострокові кредити переважно з умовою одномоментного його погашення, але зі щомісячною сплатою процентів. Це дає їм змогу швидше отримувати доходи, реальніше відображати фінансові результати своєї діяльності, тримати під контролем фінансовий стан позичальника.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кредит і банківська справа» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 4 ПОЗИЧКОВИЙ ПРОЦЕНТ ТА ЙОГО ФУНКЦІЇ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Тема 1 НЕОБХІДНІСТЬ І СУТНІСТЬ КРЕДИТУ

  • 1.2. Сутність кредиту та його характерні ознаки

  • 1.3. Зв'язок кредиту з іншими економічними категоріями

  • 1.4. Теоретичні концепції кредиту та їх розвиток

  • Тема 2 ФУНКЦІЇ ТА РОЛЬ КРЕДИТУ

  • 2.2. Основні принципи кредитування

  • 2.3. Роль кредиту в соціально-економічному середовищі

  • Тема 3. ФОРМИ ТА ВИДИ КРЕДИТУ

  • 3.3. Характеристика основних видів кредиту

  • Тема 4 ПОЗИЧКОВИЙ ПРОЦЕНТ ТА ЙОГО ФУНКЦІЇ
  • 4.2. Функції та роль процента

  • 4.3. Способи нарахування процентів

  • Тема 5 ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ, СУЧАСНИЙ СТАН ТА РОЗВИТОК БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

  • 5.2. Поняття, призначення та класифікація банків

  • 5.3. Сучасні банківські системи та їх характеристики

  • 5.4. Становлення та розвиток банківської системи України

  • Тема 6 БАНКИ ЯК СУБ'ЄКТИ ГОСПОДАРЮВАННЯ

  • 6.2. Організаційна структура банку

  • 6.3. Ліцензування банків та банківської діяльності

  • 6.4. Реорганізація і ліквідація банку

  • 6.5. Банківські об'єднання: порядок створення та їх типи

  • Тема 7 НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ: ЗАВДАННЯ, ФУНКЦІЇ, МЕРЕЖА ТА СТРУКТУРА

  • 7.2. Функції та операції Національного банку України

  • 7.3. Структура та форми управління Національного банку України

  • Тема 8 БАНКІВСЬКІ РЕСУРСИ ЯК ОСНОВА ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКУ

  • 8.2. Капітал банку, його склад, структура, джерела формування та напрями використання

  • 8.3. Залучений капітал банку: суть, значення та загальна характеристика

  • 8.4. Запозичені банківські ресурси: суть, значення та загальна характеристика

  • Тема 9 РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ

  • 9.2. Регулятивний капітал банку: призначення та порядок визначення

  • 9.3. Економічні нормативи капіталу банку

  • 9.4. Економічні нормативи ліквідності

  • 9.5. Нормативи кредитного ризику

  • 9.6. Нормативи інвестування

  • Тема 10 КЛАСИФІКАЦІЯ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ І ПОСЛУГ

  • 10.2. Пасивні банківські операції та їх характеристика

  • 10.3. Активні банківські операції та їх характеристика

  • Тема 11 ОРГАНІЗАЦІЯ ГРОШОВОГО ОБІГУ В БАНКАХ

  • 11.2. Банківське обслуговування готівкового обігу

  • 11.3. Безготівкові розрахунки: суть, значення, класифікація та принципи організації

  • 11.4. Характеристика міжбанківських розрахунків

  • 11.5. Система електронних банківських послуг населенню

  • Тема 12 БАНКІВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ ЯК ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

  • 12.2. Порядок видачі та погашення банківських кредитів юридичним особам

  • 12.3. Банківське споживче кредитування

  • 12.4. Форми забезпечення повернення банківських кредитів

  • 12.5. Поняття кредитної політики банку

  • Тема 13 ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКІВ

  • 13.2. Інвестиційний портфель банку та його класифікація

  • Тема 14 БАНКІВСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • 14.2. Неторговельні операції банків в іноземній валюті

  • 14.3. Характеристика основних форм міжнародних розрахунків

  • 14.4. Порядок здійснення міжнародних розрахунків за експортно-імпортними операціями

  • 14.5. Відкрита валютна позиція банку та методика її розрахунку

  • Тема 15 ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

  • 15.2. Аналіз пасивів банку

  • 15.3. Аналіз активів банку

  • 15.4. Аналіз доходів, витрат і прибутку банку

  • 15.5. Основні показники ефективності діяльності банку

  • Тема 16 УЗАГАЛЬНЮЮЧА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ БАНКУ

  • 16.2. Основні компоненти рейтингової системи CAMELS

  • Тема 17 БАНКІВСЬКИЙ МАРКЕТИНГ

  • 17.2. Процес розробки стратегії банківського маркетингу

  • Тема 18 БАНКІВСЬКИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

  • 18.2. Функції та елементи фінансового менеджменту в банку

  • 18.3. Методи управління активами та пасивами банку

  • 18.4. Управління банківськими ризиками

  • ПЕРЕЛІК ПІДСУМКОВИХ ПИТАНЬ З КУРСУ "КРЕДИТ І БАНКІВСЬКА СПРАВА"