Екзогенні тенденції зміни вартості капіталу банків як ділових підприємств

Інноваційні методи оцінки банківського капіталу

Показники толерантності (графа 5 табл. 1.3.2) відображають надпишковість змінної в моделі, а показники графи 6 – різниця між 1 та рівнем толерантності з графи 5 – коефіцієнт множинної кореляції даної змінної з усіма іншими змінними моделі. Оскільки кореляція всередині незалежних змінних невисока, набір часткових складових інтегрального показника можна вважати достатнім.

Щоб визначити, як обрані 4 предикторних змінних розрізняють вплив передумов макро-рівня на прибуток банківської системи, потрібно обчислити значення дискримінантної функції, причому максимальна кількість таких функцій може дорівнювати або числу незалежних змінних (4), або числу класифікаційних груп (2). Однак кожна наступна функція буде здійснювати все менший і менший внесок в загальну дискримінацію. Кількість найбільш значущих дискримінантних функцій визначається за кількістю канонічних коренів у відповідності із x2 – критерієм послідовності коренів. Для класифікації досліджуваної вибірки виявилась достатньою побудова лише одного дискримінантного рівняння, яке має наступний вигляд;

Y=46,306+0,025•x1 -0,002•x2 -0,076•x3 – 0,279•x4 (2)

Наведене рівняння визначає всі 100% дискримінуючої потужності, а тому відсутня необхідність побудови й дослідження інших дискримінантних рівнянь.

Обчислені за допомогою дискримінантної функції (2) значення інтегрального показника впливу макроекономічних факторів на фінансовий результат банківської системи порівнюють із середніми значеннями каніночних змінних, розрахованих для кожної з класифікаційних груп (Yгрі). Чим ближче Y до Yгрі, тим коеркгнішим буде віднесення певного спостереження до класифікаційної групи. Для досліджуваної вибірки встановлено наступні середні значення канонічних змінних: для групи випадків прибуткової роботи банківської системи: Yгрn =0,982; для групи випадків збиткової роботи банківської системи: Yгрн =–1,571.

Як свідчать коефіцієнти рівняння (2), на рівень прибутковості банківської системи позитивний вплив здійснює лише зростання реального ВВП (x1), а зростання решти факторів – кількість зайнятих працездатного віку, зростання реальних доходів населення та співвідношення дефіциту Державного бюджету до ВВП у % (х6, х7, х8) негативно впливає на фінансові результати банків у наступні 2 – 5 місяців. Стосовно ефективності запропонованої дискримінантної моделі впливу факторів макроекономічного рівня на прибутковість банківської системи свідчать результати кластерізації досліджуваних спостережень діяльності фінустанов у 2008 – 2012 р.р. (табл. 1.3).

Згідно табл. 1.3, кількість помилкового розпізнавання кластерів, пов'язана з невірною ідентифікацією фінансового результату банківської системи в залежності від макроекономічних передумов, виявилась більшою для випадків збиткової їх діяльності. Зазначений результат можна пояснити, по-перше, більшою частотою випадків прибуткової роботи банків, порівняно із збитковою, по-друге, тривалим періодом роботи банківської системи на межі беззбитковості. В цілому точність отриманої дискримінантної моделі у розпізнаванні спостережень – 82,7%, а 17,3% помилок можна пояснити наявністю низки факторів, що впливають на прибуток банків, але не є безпосередньо пов'язаними з макроекономічним рівнем.

Таблиця 1.3

Матриця класифікації спостережень прибутковості банківської системи з використанням дискримінантних моделей

(Авторська розробка)

Класи спостереженьВідсоток правильно класифікованих спостережень, · %Кількість спостережень по кластерних групах, визначених при допомозі дискримінантної функції
збиток – частота потрапляння р=0,385прибуток – частота потрапляння р=0,615
Збиток70,00146
Прибуток90,63329
Разом82,701736

Таким чином, спроможність банків приностити доходи власникам, більшою мірою детермінується факторами мікро-ринків фінансових послуг, порівняно із макроекономічною політикою держави та систематичними чинниками реального сектору економіки. Для ідентифікації тенденцій впливу мікроекономічних ринків на фінансові результати банків доцільно глибше вивчити вплив сезонних коливань на попит економічних суб'єктів на кредитні ресурси. Дослідження сезонної та циклічної компоненти, що впливають на динамічні ряди було виконано за допомогою Фур'є-аналізу. Графіки оцінки спектральної щільності для обсягів кредитів, наданих домашнім господарствам, та депозитів, залучених від нефінансових корпорацій наведено на рис. 1.6, 1.7. Результати досліджень показали, що саме для обсягів кредитів, наданих домогосподарствам та депозитів, залучених від нефінансових корпорацій стало можливим побудувати прогностичні моделі за допомогою періодичних функцій Фур'є, оскільки отримані результати дають якнайменшу помилку обчислень, порівняно із результатами розробки прогностичних моделей для іншими економічних показників банківської системи. З графіків спектральної щільності помітно що у вихідних рядах даних найважливіший цикл виділити доволі складно. В цілому можна стверджувати про наявність 2-річного циклу для обох видів банківських операцій, причому тривалість циклу в 2 роки відстежується за коливаннями банківських депозитів та кредитного портфелю у період подолання наслідків світової фінансової кризи.

Спектральна щільність ряду кредитів, наданих домашнім господарствам має пік на періоді 58, 29 місяців, а також дещо слабші піврічний та півторарічний (Авторська розробка)

Рис. 1.6. Спектральна щільність ряду кредитів, наданих домашнім господарствам має пік на періоді 58, 29 місяців, а також дещо слабші піврічний та півторарічний (Авторська розробка)

Спектральна щільність ряду депозитів нефінансових корпорацій має пік на періоді 58, 29 місяців, а також дещо слабші річний та півторарічний (Авторська розробка)

Рис. 1.7. Спектральна щільність ряду депозитів нефінансових корпорацій має пік на періоді 58, 29 місяців, а також дещо слабші річний та півторарічний (Авторська розробка)

Результати моделювання сум депозитів нефінансових корпорацій, з використанням моделей циклічної динаміки (Авторська розробка)

Рис. 1.9. Результати моделювання сум депозитів нефінансових корпорацій, з використанням моделей циклічної динаміки (Авторська розробка)

Спрямованість періодограми для обох показників в напрямку необмеженого зростання свідчить про неможливість ідентифікації циклічності з періодом, меншим за 5 років.

Суми кредитів, наданих домогосподарствам зазнають помітних коливань кожні 2 роки, а також дрібніші хвилеподібні коливання раз на півроку, рік та півтора роки. Звичайно це можна пояснити тривалістю кредитних послуг при купівлі товарів тривалого користування, які пропонують населенню вітчизняні банки і які користуються найбільшим попитом на ринку фінансових послуг. Для обсягів депозитного портфелю, нагромадженого банківською системою, з періодограми можна визначити наявність помітних коливань, що виникають приблизно кожні 2,5 роки, та слабких хвиль із періодом 1 рік. Зазначену волатильність депозитного портфелю можна пояснити низькою фінансовою стабільністю ділових підприємств реального та фінансового секторів, що скорочує інвестиційні можливості економічних суб'єктів та їх бажання нагромаджувати кошти за допомогою тривалих депозитних програм.

Розрахункові обсяги кредитів домогосподарств та депозитів нефінансових корпорацій, розраховані на підставі рівнянь Фур'є неістотно відрізняються від фактичних обсягів (рис. 1.8 – 1.9), що дозволяє використовувати результати спектрального аналізу для прогнозування економічних показників банківської системи, не зважаючи на відносну громіздкість формул:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інноваційні методи оцінки банківського капіталу» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Екзогенні тенденції зміни вартості капіталу банків як ділових підприємств“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Концептуально-прикладні засади формування вартості капіталу банків

  • Макроекономічні чинники нагромадження капіталу банківською системою

  • Екзогенні тенденції зміни вартості капіталу банків як ділових підприємств
  • Розділ 2. Методологічний інструментарій оцінювання вартості капіталу банків як ділових підприємств

  • Сутність вартісного оцінювання капіталу фінансових організацій

  • Методичні підходи до оцінки ринкової вартості банків

  • Специфіка оцінки банків за витратним підходом

  • Особливості процедури оцінювання банків в рамках доходного підходу

  • Порівняльний підхід до оцінки банківського капіталу, його характеристика

  • Визначення ринкової вартості банку як ділового підприємства на основі порівняльного підходу

  • Розділ 3. Удосконалення процедур обчислення вартості капіталу банків засобами теорії нечітких множин

  • Нечітка система Мамдані-Ларсена як засіб обґрунтування величини дисконтної ставки

  • Оцінювання капіталу банків за допомогою фаззі-алгоритму типу Сутано

  • Гібридні нейро-нечіткі мережі у контексті оцінювання потенціалу нагромадження вартості банківського капіталу

  • Методики прогнозування грошових потоків банків за допомогою гібридних нейро-нечітких мереж

  • Висновки