1-й етап – "Фаззифікація", або введення нечіткості, полягає у формулюванні функцій належності для термів всіх вхідних та вихідних змінних, складанні системи правил нечіткого висновку й обґрунтуванні вагомості кожного правила.
Рис. 3.2. Основні етапи алгоритму нечіткого висновку (фаззі- алгоритму чи нечіткої системи) (Авторська розробка)
Позначимо функцію належності i-ї вхідної нечіткої змінної з інтервалу
j-му нечіткому терму як
для вхідної змінної, або
для вихідної змінної. Тоді нечітка терм-множина, графічно відображена у вигляді зафарбованої частини під кривою, заданою функцією належності
, може бути задана як визначений інтеграл за функцією належності
на відрізку
. Позначення
та
визначають відповідно ліву та праву межі інтервалу. Графічні зображення нечітких множин й функцій належності буде наведено на рис. 3.3., 3.6., 3.7., 3.11.
Поряд із визначенням лінгвістичних змінних, нечітка база знань повинна містити набір правил, кожне з яких являє собою інформаційну гранулу (3.1), в якій всі значення вхідних та вихідних (вихідної) змінної задаються нечіткими терм-множинами:
(3.1)
де – найменування вхідних лінгвістичних змінних;
– значення вхідної лінгвістичної змінної, якому відповідає певний лінгвістичний терм. Нижній індекс 1, 2, ... n вказує на порядковий номер іхідної змінної.
– порядковий номер лінгвістичного терму вхідної або вихідної змінної. Звичайно, кількість лінгвістичних термів у різних змінних може бути різною.
– найменування вихідної лінгвістичної змінної, яких може бути декілька;
– значення вхідної лінгвістичної змінної, якому відповідає певний лінгвістичний терм;
– логічна операція, що пов'язує фрагменти передумови інформаційної гранули. Нею може бути одна з двох можливих логічних операцій "ТА" чи "АБО".
Введення нечіткості передбачає також і визначення міри виконання передумови кожного правила для деякого конкретного набору вхідних змінних , яка визначається так (3.2):
(3.2)
де позначає вагомість j-го правила у нечіткій базі знань;
відображає реалізацію логічної операції, використаної у j-му правилі, яка у формулі (3.1) позначена
і передбачає певну трикутну норму. У випадку використання логічної операції ТА (
)
відображає t-норму, якщо ж використана логічна операція АБО (
)
відображає s-норму. У нечіткому висновку Мамдані трикутні норми, зазвичай, реалізуються операціями мінімуму ((-норма) та максимуму (s- норма). Проте трикутні норми можуть реалізовуватись відповідно до імовірнісних операцій ТА та АБО з використанням формул (3.3) та (3.4):
– у випадку (-норми (операція ТА) для К термів j-го правила:
(3.3)
– у випадку s-норми (операція АБО) для К термів j-го правила:
(3.4)
На 2-му етапі – "Логічний висновок" – визначається міра істинності висновку кожного з правил бази знань на підставі міри істинності їх передумов. Для переходу до нечіткої множини на носії виконують операції імплікації (imp) та агрегування (аgg), остання виконується на наступному 3-му етапі фаззі-алгоритму. Імплікація може виконуватись операціями мінімуму, що графічно відображається "зрізанням" функції належності j-го терму вихідної змінної (
) за
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інноваційні методи оцінки банківського капіталу» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. Удосконалення процедур обчислення вартості капіталу банків засобами теорії нечітких множин“ на сторінці 2. Приємного читання.
