Рис. 1.7. Проблеми банківської системи України*
*Джерело: складено автором на основі [397, с. 125]; [109, с. 112]; [177, с. 188].
Нині фінансово-кредитна система України неспроможна забезпечити потенційних інвесторів доступним (за відсотком, співставним з індексом інфляції) кредитним ресурсом. Комерційному банкові вигідніше здійснювати спекулятивні та короткострокові операції між суб'єктами і посередниками фінансово-кредитного ринку і таким чином гарантувати собі дохід на рівні існуючої норми [148, с.202].
На думку Шелудько Н.М. [397, с. 125], "проблема підвищення капіталізації банків може бути розв'язана за умови прискорення ринкових перетворень в економіці, підвищення її ефективності, оздоровлення державних фінансів, зростання прибутковості банківських операцій".
Виходячи з цього, важливим фактором формування стратегії інтеграції у міжнародний простір є аналіз сучасних тенденцій міжнародного руху, насамперед банківського капіталу. Найважливішою умовою ефективної банківської діяльності, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних банків в умовах глобалізації є формування конкурентного середовища, розвиток конкуренції в банківському секторі вітчизняної економіки.
Із входженням України в світовий економічний простір почалося активне надходження іноземного капіталу в банківський сектор економіки. Прихід іноземних банків на національний ринок пов'язують із стимулом підвищувати ефективність функціонування завдяки конкурентоспроможності на перспективу; одержаним ринковим перевагам; вищим прибутком на капітал та можливістю розширення свого бізнесу.
Диба М. [135, с. 19-23] вважає, що "основним фактором привабливості вітчизняної банківської системи для іноземних банків є отримання вищого прибутку з урахуванням прийнятного ризику... частка іноземного капіталу залежить від величини банківської чистої маржі, прибутковості банківського сектору, кредитоспроможності країни, економічної та політичної стабільності, торговельних зв'язків, особливостей банківських систем, економічних факторів... У більшості випадків діяльність іноземного банківського капіталу стає агресивнішою за умов нижчого рівня оподаткування та концентрації у банківській сфері.
Процес активного надходження іноземного капіталу у вітчизняній банківський сектор містить позитивні і негативні тенденції (таблиця 1.1).
Таблиця 1.1.
Позитивні й негативні тенденції діяльності іноземного капіталу в банківській системі України *
| Позитиви | Негативи |
| Залучення іноземних інвестицій та розширення ресурсної бази банків | Вивезення капіталу у вигляді прибутку за межі країни базування |
| Мінімізація банківських ризиків завдяки територіальній диверсифікації іноземного капіталу | Ризик обмеження суверенітету в грошово-кредитній політиці і перспектив реалізації національних економічних пріоритетів |
| Зростання конкуренції, зниження рівня вартості банківських послуг | Поступове витіснення з окремих сегментів ринку банківських послуг банків з вітчизняним капіталом |
| Запозичення міжнародного досвіду банківського менеджменту й інноваційних банківських технологій | Ризик нарощування спекулятивної діяльності |
| Надання спектра якісних банківських послуг | Засилля в топ-менеджменті банків іноземних фахівців, які мають корпоративні інтереси |
| Підвищення кваліфікаційного рівня банківського персоналу | Низька адаптованість чинної законодавчої бази до міжнародних стандартів регулювання банківського капіталу |
| Зміни у банківському нагляді, пов'язані з адаптацією вітчизняного законодавства до рекомендацій Базельського комітету |
* Джерело: [135, с.19-23 ].
Однак сьогодні важко передбачити вплив іноземного капіталу на розвиток банківського сектору економіки України та надання ним банківських послуг..
Так, Геєць В.М. відмічає, що крім чинників, які свідчать про корисність розширення допуску іноземного капіталу до вітчизняної банківської системи, його прихід несе серйозні загрози не лише для розвитку ринку банківських послуг а й для вітчизняної економіки в цілому. Йдеться про ризики "залежного розвитку", загрозу обвальної глобалізації, втрати економічного суверенітету тощо [92].
Дещо іншу думку про діяльність іноземних банків і їх впливу на банківську систему України висловив Корнилюк Р. [191, с.57] який відмічає, що "...під час кризи іноземні банки забезпечили фінансову стійкість банківської системи України шляхом збереження внутрішньо корпоративного припливу дефіцитних капітальних і кредитних коштів. Ризик відпливу капіталу з банківської системи України за кордон не справдився".
Цю ж думку підтримує Івасів І. [155, с.90], разом з тим відмічає, шо "... іноземні банки не виправдали очікувань щодо зниження відсоткових ставок, підвищення прибутковості, оскільки діяли передусім у власних комерційних інтересах". Більш того, що стосується кредитування за галузями економіки, то на думку автора "іноземні банки активніше кредитують торгівлю та підприємства з низькою доданою вартістю, ніж високо ризикові інноваційні компанії. Також іноземні банки сприяли нарощуванню споживчого кредитування, спрямованого на закупівлю імпортних товарів, що знижувало можливості розвитку та фінансування внутрішніх товаровиробників".
Свої побоювання щодо ймовірності кредитування іноземними банками стратегічно важливих секторів економіки, серед яких аграрний сектор, висловлено Карпенко Г.В. і відмічено, що "ці банки мають специфічні стратегічні пріоритети, які здебільшого не збігаються з національними інтересами: маючи слабший зв'язок з економікою України, ніж вітчизняний банківський капітал, іноземні банки можуть зменшити кредитування малоприбуткових чи низько ліквідних, але стратегічно важливих секторів економіки. Різке зниження частки національного банківського капіталу, вірогідно, призведе до ситуацій, за яких деякі галузі народного господарства й економіки будуть позбавлені кредитів, тому що акціонери банків з іноземним капіталом завжди інвестуватимуть у ті галузі і в тих країнах, де прибуток і безпека вищі [160, с. 95].
Загострення конкуренції з боку іноземних банків на вітчизняному ринку має суперечливий вплив на розвиток банківського сектору. З одного боку, іноземні інвестиції в банківській системі важливі з погляду надходжень додаткових фінансових ресурсів, нових банківських технологій, підтримки конкуренції між банками тощо. З іншого боку, прихід в Україні іноземних філій, діяльність яких регулюється розміром капіталу материнського банку, ставить іноземні банківські установи у заздалегідь вигідніше становище, і українські банки не можуть скласти їм адекватну конкуренцію. Так, активи та капітал усієї банківської системи України є меншими від середнього європейського банку [373, с. 23-30].
Тому Україні необхідно вживати заходів для підвищення рівня концентрації вітчизняного банківського капіталу.
На думку Бобиля В., "капітал банку – це економічна ресурсна складова, за якою можна оцінити вартість кредитної установи та її конкурентоспроможності на фінансовому ринку, дотримання ринкової дисципліни, економічної стабільності та покриття відкритих ризикованих позицій [26, с. 17].
Розмір і динаміка капіталу банку, формування та шляхи його збільшення є найважливішими питаннями банківсько діяльності, оскільки капітал є не лише джерелом проведення активних операцій, а й інструментом зміцнення довіри з боку клієнтів, вкладників і кредиторів до конкретної банківської установи, а також до банківської системи в цілому. Завдяки довірі населення до банківських установ зростуть обсяги внесків вкладників, що є одним із головних джерел, від яких залежать обсяги банківського кредитування суб'єктів господарювання [81, с. 99].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізми банківського кредитування в аграрній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Роль банківської системи України у механізмі кредитного забезпечення підприємницької діяльності аграрних підприємств“ на сторінці 2. Приємного читання.
