Розділ 9. ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ НА ВАЛЮТНОМУ РИНКУ

Купівля-продаж іноземної валюти в безготівковій формі на внутрішньому ринку України спочатку здійснювалась тільки на біржовому ринку. Але з розвитком банківської системи й у зв'язку з лібералізацією валютної торгівлі (травень 1995 р.) такі операції почали здійснюватись безпосередньо між банками, які мали ліцензію на проведення валютних операцій. Таким чином, з цього моменту можна вважати, що структура українського валютного ринку повністю сформувалась.

На той час валютний ринок України складався:

— з біржового ринку;

— позабіржового або міжбанківського ринку;

— ринку продажу готівки.

Усі вони взаємопов'язані, хоч і кожен з них виконує свою специфічну роль. Так біржовий ринок діяв згідно з формалізованими і жорстко встановленими правилами: усі основні параметри угод фіксувались офіційною статистикою, тому інформація була достатньо повною і достовірною. На позабіржовому ринку (де поведінка учасників визначалась їх взаємною домовленістю) умови угод були комерційною таємницею, і тому про діяльність його можна було судити лише за експертними оцінками. Ринок продажу готівки обслуговував готівковий оборот, суб'єктами Його були фізичні та юридичні особи, які купували валюту в обмінних пунктах.

До березня 1999 р. частка елементів валютного ринку була такою: на біржовий ринок припадало біля 10% обсягу валютних операцій, на міжбанківський — 68%, на ринок продажу готівки — 22%, тобто левова частина валюти продавалась на міжбанківському ринку. Це закономірний процес, через який пройшли всі країни. У результаті практика торгівлі валютою в Україні наблизилась до практики на світовому валютному ринку.

Сьогодні в Україні на валютному ринку працюють міжбанківський ринок та ринок продажу готівки. Робота УМВБ із березня 1999 р. тимчасово припинена. Це пов'язано з системою посилення державного регулювання валютного ринку і забороною здійснення спекулятивних операцій банками. Причиною стало те, що паралельна робота біржового і міжбанківського ринку в 1997—1998 рр. та ліберальна валютна політика під час валютних криз призводили до великих курсових провалів, так як на УМВБ банки купували валюту в Національного банку, а потім на міжбанківському ринку її продавали за іншим курсом, що призводило до постійної девальвації валюти. Але на той час НБУ мав достатню кількість валютних резервів (на початок 1998 р. вони дорівнювали 2,7 млрд дол.) і це дало змогу стабілізувати ситуацію на ринку.

Відсутність резервів і необхідність стабілізації національно! грошової одиниці змусили НБУ вдатися до жорсткого обмеження купівлі валюти комерційними банками на міжбанківському ринку і заборонити проведення спекулятивних операцій. Наприкінці 1999 р. НБУ впровадив нові правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України, якими ще більше обмежив роботу комерційних банків на цьому ринку.

Після серпня 1998 р. ситуація дещо змінилась. Відплив капіталу з фінансового ринку України і втрата резервів НБУ спричинили тимчасове припинення роботи міжбанківського ринку і цілу низку обмежень щодо операцій з купівлі-продажу валюти. Операції з валютою здійснювались тільки на валютних біржах. Однак Міжнародний валютний фонд, який е головним кредитором України, вважав, що курсоутворення на біржовому ринку не е ринковим.

У зв'язку з цим НБУ переглянув практично всю систему валютного регулювання ринку. Суттєвих змін зазнала структура ринку та політика курсоутворення гривні. Починаючи з 2000 р. НБУ проголосив політику плаваючого курсу, під яку було сформовано нині діючу структуру валютного ринку і системи здійснення валютних операцій.

З часом банки пристосувались до такої системи торгівлі валютою. Левова частка торгівлі зосереджується у руках 10 — 15 найпотужніших банків. У цих банках концентрується переважна частина операцій, пов'язаних з обслуговуванням зовнішньоекономічних зв'язків і внутрішнього валютного обороту, деякі з них є уповноваженими банками для обслуговування операцій нерезидентів на українському ринку.

Торгівлю іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України дозволяється здійснювати виключно Національному банку та суб'єктам ринку (або з такими суб'єктами).

Суб'єктами ринку виступають:

— Національний банк;

— уповноважені банки;

— уповноважені фінансові установи, які одержали генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій (письмовий дозвіл Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями), що дає право на торгівлю іноземною валютою.

Тільки ці установи мають право здійснювати операції на міжбанківському валютному ринку України (МВРУ).

Суб'єкти міжбанківського валютного ринку купують іноземну валюту для власних потреб та за дорученням клієнтів (резидентів та нерезидентів) з метою перерахування іноземної валюти за межі України у випадках, що не суперечать чинному законодавству України та нормативно-правовим актам НБУ. Операції з купівлі-продажу безготівкових іноземних валют за гривні за рахунок власних коштів уповноважених банків і уповноважених фінансово-кредитних установ здійснюються лише на умовах tod (поставка валюти відбувається сьогодні), torn (поставка валюти відбувається наступного робочого дня) або spot (поставка валюти відбувається на другий робочий день з дня укладення угоди).

Дозволяється купівля уповноваженими банками та уповноваженими кредитно-фінансовими установами готівкових іноземних валют за безготівкові (готівкові) іноземні валюти та (або) безготівкові (готівкові) гривні за угодами tod, torn, spot для забезпечення роботи власних кас із метою виконання зобов'язань перед клієнтами. Операції з продажу готівкової іноземної валюти через касу банку та пункти обміну іноземної валюти (крім спеціально обумовлених випадків виконання заявок клієнтів) здійснюються лише в межах сум іноземної валюти, купленої через касу та обмінні пункти.