Розділ «2.1.2. Озимі хліба»

Рослинництво

Доведено, що для одержання 60 ц/га зерна пшениці в кореневмісному шарі треба мати рано навесні 160 кг/ra мінерального азоту. Якщо є більше 160 кг/га азоту, то підживлюють навесні азотними добривами лише рідкі посіви пшениці.

Підготовка насіння, сівба

Важливою умовою підвищення врожайності пшениці є використання для сівби високоякісного насіння кращих районованих сортів, пристосованих до місцевих умов вирощування. Призначене для сівби насіння має бути високожиттєздатним за схожістю, енергією проростання, силою росту, вирівняністю, типовою для сорту ваговитістю тощо. Важливим показником посівної якості насіння є також його висока чистота від насіння бур'янів, особливо карантинних, та інших домішок. Сівба таким насінням забезпечує високу і дружну схожість, інтенсивніше формування кореневої системи, вузла кущення та вегетативних пагонів з підвищеною стійкістю проти несприятливих умов зимівлі.

Перед сівбою насіння сортують за крупністю і вирівняністю: очищають від насіння бур'янів та інших культурних рослин і пожнивних домішок; протруюють від збудників хвороб та ґрунтових шкідників; обробляють мікроелементами, бактеріальними препаратами тощо.

Свіжозібране насіння у північно-західних районах України, особливо в сиру прохолодну погоду, слід перед сівбою профіти на сонці протягом 5-6 днів або в теплих приміщеннях з температурою 20-30°С та добре налагодженою вентиляцією протягом 8-10 днів, що прискорює післязбиральне достигання насіння і підвищує його енергію проростання.

Для сортування та очищення насіння використовують зерноочисні машини ЗВС-20А, МВО-20, ОВС-25, МС-4,5 та ін.; трієрні блоки БТ-20 та ін., зерноочисні агрегати ЗАВ-25, ЗАВ-40, ЗАВ-50; зерносушильні комплекси КЗС-25Б, КЗС-25 чи КЗС-50.

Протруюють насіння, доведене до стандартної вологості (14,0- 15,5%), за 2-3 тижні або за 2-4 дні до сівби з використанням машин і комплексів ПС-30, ПС-10А, КПС-10, КПС-40.

Проти збудників найбільш поширених хвороб (кореневих гнилей, твердої сажки, борошнистої роси, бурої листкової іржі) застосовують хімічні препарати, які дозволені Переліком.

Максимальний контакт насіння з пестицидами досягається при додаванні суспензій NaKMl) (натрієва сіль карбоксилметилцелюлоза) з розрахунку 0,1-0,2 кг/т або ПВС (полівініловий спирт) 0,5 кг/т. Цей спосіб підготовки насіння дістав назву інкрустації.

Встановлено, що максимальної продуктивності пшениці досягають при кількості рослин на час збирання 300-400 шт./м2 з наявністю 500-600 продуктивних стебел з добре сформованим колоссям.

Одним з головних технологічних прийомів формування оптимальної густоти рослин пшениці на посівній площі є вибір ґрунтових умов, біологічних особливостей сорту, строків та способів сівби та інших факторів урожайності. Наприклад, у західних та північних регіонах України, більше забезпечених вологою, густота посіву і залежна від неї норма висіву на грунтах середньої родючості виші, ніж у посушливих південних і східних умовах, де для густих посівів не вистачає вологи та вони допускаються лише при зрошенні. Проте і в районах достатнього зволоження при вирощуванні пшениці на високородючих грунтах або при застосуванні високих норм добрив не слід загущувати посіви, особливо висококущистих сортів, бо це може викликати їх вилягання і зниження урожайності. Подібна взаємозалежність норм висіву і родючості грунту спостерігається також у посушливих районах, коли при сівбі пшениці на високородючих грунтах вищої врожайності досягають за рахунок деякого загущення посіву із застосуванням підвищених норм висіву.

При встановленні норм висіву потрібно враховувати кущистість і високорослість сорту. Як правило, висококущисті й високорослі сорти, які формують густий стеблостій, схильний до вилягання, висіваються рідше, ніж менш кущисті й високорослі сорти, стійкі проти вилягання. Норми висіву залежать від строків сівби пшениці. При запізненні із сівбою їх підвищують, щоб зменшити загрозу можливого зрідження посіву внаслідок загибелі недостатньо розвинених рослин з настанням ранніх осінніх заморозків. Норми висіву підвищують при сівбі пшениці після стерньових попередників, на площах, недостатньо очищених від бур'янів, та при вузькорядному перехресному способі сівби. Визначаючи норму висіву, обов'язково враховують якість насіння – його схожість, чистоту, ваговитість.

Науково-дослідними установами України розроблені середні норми висіву пшениці для кожної ґрунтово-кліматичної зони України, які за сприятливих умов забезпечують рекомендовану для них густоту посіву.

Відповідно до рекомендацій, оптимальні норми висіву для середньорослих сортів, вирощуваних на ґрунтах середньої родючості, становлять (млн шт. схожих зерен на 1 га): у районах степової зони 4,0- 4,5, лісостепової 4,5-5,0, поліської 5,0-5,5. Залежно від конкретних умов вирощування норми висіву уточнюють.

Фактичну вагову норму висіву (в кг/га) обчислюють за встановленою посівною придатністю насіння, користуючись формулами

де ПП – посівна придатність насіння, %; С – схожість насіння, %; Ч – чистота насіння, %; Нв – норма висіву фактична, кг/га; Н – норма висіву рекомендована, млн шт./га; М – маса 1000 зерен, г.

Строк сівби

Найкраще перезимовує озима пшениця з добре сформованим вузлом кущення, 3-4 пагонами та добре розвиненою кореневою системою. Залежно від сорту така кількість пагонів утворюється за 50-60 днів (від сівби до припинення активної вегетації, коли середньодобова температура встановлюється на рівні 5°С), протягом яких набирається сума температур 560-580°С. Цього досягають при сівбі її в оптимальні (календарні) строки, встановлені для кожної грунтово- кліматичної зони: на Поліссі 1-15 вересня, в Лісостепу і західних районах 5-20 вересня, в передгірних 5-25 вересня, гірських 1-10 вересня, у Степу 5-25 вересня, АР Крим 15 вересня – 5 жовтня. У ці строки, як правило, середньодобова температура становить 15-17°С. На родючих грунтах після кращих попередників з достатнім внесенням добрив та при достатніх запасах вологи в посівному шарі пшеницю сіють у другу половину оптимальних строків. При більш ранній сівбі вона може перерости, особливо сорти твердої пшениці, високорослі сорти м'якої, і знизити морозо- та зимостійкість. Крім того, ранні посіви більше пошкоджуються злаковими мухами (шведською, гессенською тощо).

Сіють пшеницю різними способами: звичайним рядковим з шириною міжрядь 15 см, вузькорядним з міжряддями 7,5 см, перехресним з міжряддями 15 см, розосередженим, гребеневим, борозенчастим та ін. Основним способом сівби пшениці є звичайний рядковий з шириною міжрядь 15 см. При сівбі залишають постійні технологічні колії, для чого в середній сівалці 3-сівалкового агрегату перекривають 6-7 та 18-19-й висівні апарати – якщо при весняно-літньому внесенні добрив використовуватимуться розкидачі НРУ-0,5, РМС-6 та обприскувачі ОВТ-ІА або ОПИІ-15. При використанні розкидачів 1РМГ-4 або РУМ- 5 перекривають 8 і 17-й висівні апарати. Ширина колій у першому випадку 180 см з шириною смуг 45 см, у другому – відповідно 135 та 30 см.

Для одержання дружних і рівномірних сходів глибина загортання насіння на добре оброблених і вологих ґрунтах не повинна перевищувати 3-5 см, на важких ґрунтах її зменшують на 1-2 см, на легких – збільшують до 6-8 см.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Рослинництво» автора Базалій В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.1.2. Озимі хліба“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ЧАСТИНА ПЕРША. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГАЛУЗІ

  • 1.2. ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.3. АГРОТЕХНІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.3.3. Сівозміна як агротехнічний фактор рослинництва

  • 1.3.4. Регулювання умов вегетації рослин механічним обробітком ґрунту

  • 1.3.5. Просторове і кількісне розміщення рослин

  • 1.3.6. Обробіток ґрунту в системі догляду за посівами. Реакція рослин на обробіток

  • 1.3.7. Збиральні роботи

  • 1.3.8. Якість виконання польових робіт при вирощуванні сільськогосподарських культур

  • 1.3.9. Змішані та проміжні посіви

  • 1.4. АГРОХІМІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.5. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ГОСПОДАРСЬКІ, БІОЕНЕРГЕТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.5.2. Біоенергетичні основи рослинництва

  • 1.5.3. Економічні основи рослинництва

  • 1.6. ОСНОВИ ПРОГРАМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР

  • 1.6.3. Використання інформаційних технологій для програмування врожаю

  • 1.7. ОСНОВИ НАСІННЄЗНАВСТВА

  • 1.7.2. Підготовка до зберігання і зберігання насіння

  • ЧАСТИНА ДРУГА. БІОЛОГІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР

  • 2.1. ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ

  • 2.1.2. Озимі хліба
  • 2.1.3. Ярі зернові і круп 'яні культури

  • 2.1.4. Кукурудза, сорго і круп'яні культури

  • 2.1.5. Зернові бобові культури

  • 2.2. ТЕХНІЧНІ КУЛЬТУРИ

  • 2.2.4. Ефіроолійні культури

  • 2.2.5. Прядивні культури

  • 3.4. БУЛЬБОПЛОДИ ТА БАШТАННІ КУЛЬТУРИ

  • 3.4.2. Баштанні культури

  • 4.5. ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ

  • ПІСЛЯМОВА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи