1. "Термін спостережень" – початок терміну розрахунків надходження ФАР (в розглянутому прикладі – "1 квітня").
2. "Термін спостережень" – закінчення терміну розрахунків ("31 жовтня"),
3. "Середина періоду" – обирається дата середини розрахункового періоду ("16 липня").
4. "МС" – вказується метеорологічна станція, з якої обрано необхідні для розрахунків показники ("Херсон").
Після цього вводяться чотири цифрові показники:
1. "ΣПСС" – наводиться показник тривалості сонячного сяйва в годинах (за даними метеорологічної станції вказаної в пункті 4 попереднього блоку, які одержують розглянутими вище способами).
2. "Широта місця спостережень" – вказується географічна широта метеорологічної станції (для Херсонської МС – 46° північної широти).
3. "Нахил Сонця залежно від календарних дат для середини періоду" – обирається з довідкової таблиці залежно від дати середини періоду вказаного в пункті 3 попереднього блоку (для 16 липня δ дорівнює 21,4°).
4. "СQ" – коефіцієнт переходу з сумарної радіації до інтегральної ФАР. Коефіцієнт обирається залежно від висота Сонця в полудень для середньої дати розрахункового періоду (hng) за допомогою другої довідкової таблиці.
Миттєво після введення необхідної цифрової інформації користувач отримує кінцевий показник інтегральної ФАР за досліджуваний період у ккал/см2, кДж/см2, млн. ккал/га та ГДж/га.
Рис. 1.6.9. Зовнішній вигляд активного вікна Програмного модуля "ФАР" (пояснення в тексті)
Для використання на практиці існує необхідність представлення показників ФАР як ккал/см2, так і МДж/см2, для чого необхідно зробити перерахунок цих величин. При цьому загальноприйнятим є співвідношення 1 ккал/см2 =4,19 кДж/см2. Щоб перейти від см2 до гектарної площі посівів або насаджень, одержаний результат необхідно помножити на 100 млн. і одержати дані в млн. або млрд, ккал/га або ГДж/га за досліджуваний період. Зауважимо, що згідно з міжнародною практикою (єдина система одиниць SI) для виміру енергії використовується джоуль (Дж), а також кратні його одиниці (кДж, МДж, ГДж, ТДж).
Залежність рівня сприятливості агрометеорологічних умов вегетаційного періоду визначалася як відношення фактичного рівня врожаю певного року до її трендового значення за формулою (3.5) (згідно з методикою, яка наведена в праці Тараріко Ю.О. та ін., 2008):
де І – індекс оцінки агрометеорологічних умов вегетаційного періоду;
Уфакт – фактична врожайність, т/га;
Утренд – щорічна врожайність по тренду, т/га, яка розраховується за математичним рівнянням лінійної регресії для зони південного Степу України:
де X – роки
При проведенні розрахунків за вказаною методикою доведено, що рівень сприятливості агрометеорологічних умов для отримання високого врожаю озимої пшениці коливається за досліджуваний період від 0,42 до 1,36 при середньо-багаторічному значенні 0,98 (рис. 1.6.10).
Великий інтервал коливань рівня сприятливості агрометеорологічних умов, виражений через індекс, спричинений значними коливаннями окремих метеорологічних показників.
Теоретично обгрунтовані вимоги рослин до навколишнього середовища дали можливість використовувати інерційний метод для моделювання впливу агрометеорологічних умов на формування врожайності пшениці озимої протягом періоду вегетації.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Рослинництво» автора Базалій В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1.6.3. Використання інформаційних технологій для програмування врожаю“ на сторінці 5. Приємного читання.