Розділ «1.6.3. Використання інформаційних технологій для програмування врожаю»

Рослинництво

Вихідні дані для розрахунку інтегральної сумарної радіації за допомогою множинного регресійного рівняння

№ п/п
10,840,015,032,012,0600,01600,0225,00,6
21,254,017,564,821,0945,02916,0306,31,4
31,871,020,0127,836,01420,05041,0400,033
42,687,022,5226,258,51957,57569,0506,36,8
53,4100,025,0340,085,02500,010000,0625,011,6
64,3120,027,5516,0118,33300,014400,0756,3183
75,0140,030,0700,0150,04200,019600,0900,025,0
86,1160,032,5976,0198,35200,025600,01056,337 3
97,1180,035,01278,0248,56300,032400,01225,050,4
108,1200,037,51620,0303,87500,040000,01406,365,6
119,0220,040,01980,0360,08800,048400,01600,081,0
1210,4240,042,52496,0442,010200,057600,01806,3108,2
1311,4260,045,02964,0513,011700,067600,02025,0130,0
1412,7280,047,53556,0603,313300,078400,02256,3161,3
1513,8300,050,04140,0690,015000,090000,02500,0190,4
1615,1320,052,54832,0792,816800,0102400,02756,3228,0
1716,2340,055,05508,0891,018700,0115600,03025,0262,4
1817,5360,057,56300,01006,320700,0129600,03306,3306,3
1918,7380,060,07106,01122,022800,0144400,03600,0349,7
2019,9400,062,57960,01243,825000,0160000,039063396,0
2121,0420,065,08820,01365,027300,0176400,04225,0441,0
Сума206,14672,0840,061542,810260,3224222,51329526,038412,52874,6
Тривимірна поверхня відгуку показників сумарної інтегральної радіації (ΣмQ) залежно від показників тривалості сонячного сяйва (ПСС ) та полуденної висоти Сонця для середнього дня місяця (hng)

Рис. 1.6.7. Тривимірна поверхня відгуку показників сумарної інтегральної радіації (ΣмQ) залежно від показників тривалості сонячного сяйва (ПСС ) та полуденної висоти Сонця для середнього дня місяця (hng)

З метою перевірки запропонованого способу встановлення показників ФАР нами використані дані тривалості сонячного сяйва групи метеорологічних спостережень Херсонського Гідрометцентру за період 1994-2008 pp.

Угрупування даних тривалості сонячного сяйва показало чітку тенденцію до наростання цього показника з квітня по жовтень та різке зниження на початку (січень-березень) та наприкінці року (листопад- грудень). За досліджуваний період 1994-2008 pp. найменша тривалість Сонячного сяйва була відмічена у грудні 2007 р. (18,3 год.) та у січні 1999 р. (19,4 год.).

Максимальним цей показник був у липні 2007 р. (384,7 год.) та у липні 1996 р. (363,6 год.), які характеризувалися дуже посушливими умовами й гострим дефіцитом атмосферних опадів. За період квітень- жовтень мінімальна інтенсивність сонячної інсоляції була відмічена у 2004 р. (1681,2 год.), а максимальна (2070,0 год.) – у 2003 р. Сумарно за рік встановлено такий розподіл – найменша тривалість сонячного сяйва 2100,8 год. встановлена у 1999 р., а найвища (2605,0 год.) – у 2003 р.

Порівняння середніх показників тривалості сонячного сяйва за 46-річний (1962-2008 pp.) та 15-річний періоди (1994-2008 pp.) дозволило виявити певну тенденцію щодо збільшення інтенсивності сонячної інсоляції за останні роки у весняний період та першу половину літа, коли тривалість сонячного сяйва збільшилася на 2,5- 12,1%. Починаючи з серпня місяця, відмічене деяке зниження цього показника на 1,6-5,7%.

Варіаційним аналізом доведена суттєва відмінність тривалості сонячного сяйва по місяцях. Так, найвищу мінливість (Р=46,7%) при мінімальному довірчому інтервалі (46,8-80,9 год.) встановлено у грудні, а найбільш стабільне (коефіцієнт варіації дорівнює 9,1 і 10,2%, відповідно) – у червні та липні. Область розкиду індивідуальних значень варіюючої ознаки (ts) для 95% рівня вірогідності складає для червня 291,7÷323,8 год., а для липня – 312,3÷351,1 год.

Використовуючи розроблену статистичну модель, проведено розрахунки надходження показників інтегральної ФАР за досліджуваний період 1994-2008 pp. (додаток В.2). Аналіз одержаних даних дозволив виявити закономірності схожі показниками тривалості сонячного сяйва. Найнижчі показники фотосинтетично активної радіації встановлені у листопаді (699 ГДж/га), жовтні (1528) та березні (1655 ГДж/га). Максимальне надходження ФАР спостерігалося у червні та липні місяцях – відповідно 3782 і 3935 ГДж/га.

На відміну від показників тривалості сонячного сяйва, встановлена менша мінливість інтегральної ФАР в усі порівнювальні місяці. Наприклад відносно показника ПСС незначна мінливість виявлена лише у червні (V=9,l%), а щодо розрахункових величин фотосинтетично активної радіації – травень, червень, липень і серпень (V становив 9,8; 5,8; 6,8; 8,7%, відповідно). Найбільший довірчий інтервал варіюючої ознаки спостерігається у липні й коливається в межах 3787-4085 ГДж/га.

Дуже низька мінливість простежується за сумою ФАР по періодах березень-листопад (V=4,9%) та травень-жовтень (V=4,8%), що свідчить про стабільність цього показника в багаторічній площині.

Для порівняння можна навести приклад встановлення показників ФАР для різних грунтово-кліматичних зон. Так, за даними А. О. Лимаря, С. Д. Лисогорова та ін. (1987), надходження фотосинтетично активної радіації за період з травня по жовтень становило по Херсонській обл. – 18900 ГДж, по Миколаївській – 18031, Запорізькій – 17924, Одеській обл. – 18224, АР Крим – 20480 ГДж/га. Для умов Київської обл. показник ФАР за цей період зменшується до 14834 ГДж/га (Тарарико Ю.О., 2007). Згідно з дослідженнями І.С. Шатілова та А.Ф. Чудновського (1980) в умовах Московської обл. прихід ФАР за ці ж місяці складає близько 12500 ГДж, а для районів Середньої Азії підвищується до 33415 ГДж/га. Отже, одержані дані ФАР узгоджуються з показниками, отриманими в минулому в дослідах з цього напряму як в Україні, так і в інших регіонах, та становлять для місця проведення досліджень, у середньому за 1994-2008 pp., 18652 ГДж/га.

Кореляційно-регресійне моделювання надходження інтегральної ФАР на період до 2012 р. свідчить про деяку тенденцію щодо збільшення цього показника у багаторічному циклі (рис. 1.6.8).

Динаміка показників інтегральної ФАР за досліджуваний період і прогноз до 2012 р. за періодами: а – березень-листопад (у = 57,496х – 91493,0); б – травень-жовтень (у – 17,254х -15872,0)

Рис. 1.6.8. Динаміка показників інтегральної ФАР за досліджуваний період і прогноз до 2012 р. за періодами: а – березень-листопад (у = 57,496х – 91493,0); б – травень-жовтень (у – 17,254х -15872,0)

Згідно з проведеними розрахунками доведена різниця у надходженні сумарної ФАР залежно від гідротермічних умов у роки

досліджень. Так, у період з травня по жовтень цей показник у вологі роки (1997, 2004 pp.) дорівнював 17170-17682 ГДж/га, а в сухі (1996, 2007 pp.) був на 1,6-11,8% вищим.

З метою прискорення одержання показників, необхідних для розрахунків інтегральної ФАР, їх можна отримувати не лише безпосередньо на метеорологічних станціях, а також за допомогою баз даних з мережі Інтернет. Для цього у Всесвітній електронній мережі треба знайти сайти, які містять архівні бази даних з метеорологічною інформацією.

Після завантаження бази даних, що представлена у вигляді файла data.txt редактора Microsofr!!!Блокнот, необхідно з наявних 31 показника виділити лише один "SS – солнечный свет, продолжительность". Цю операцію можна зробити за допомогою засобів електронного проектування Microsoft Offtce Excel 2003.

Також на метеорологічних сайтах можна встановити показник географічної широти точки спостережень. Уся інша інформація обирається за допомогою довідкових таблиць та встановлюється шляхом супутніх розрахунків.

З метою прискорення й полегшення розрахунків, а також для підвищення їх точності, в Інституті зрошуваного землеробства було створено Програмний модуль "ФАР" з використанням засобів комп'ютерного проектування Microsoft Office Excel 2003 (рис. 1.6.9).

Модуль складається з одного активного вікна, в яке необхідно внести чотири текстові блоки:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Рослинництво» автора Базалій В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1.6.3. Використання інформаційних технологій для програмування врожаю“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ЧАСТИНА ПЕРША. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГАЛУЗІ

  • 1.2. ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.3. АГРОТЕХНІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.3.3. Сівозміна як агротехнічний фактор рослинництва

  • 1.3.4. Регулювання умов вегетації рослин механічним обробітком ґрунту

  • 1.3.5. Просторове і кількісне розміщення рослин

  • 1.3.6. Обробіток ґрунту в системі догляду за посівами. Реакція рослин на обробіток

  • 1.3.7. Збиральні роботи

  • 1.3.8. Якість виконання польових робіт при вирощуванні сільськогосподарських культур

  • 1.3.9. Змішані та проміжні посіви

  • 1.4. АГРОХІМІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.5. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ГОСПОДАРСЬКІ, БІОЕНЕРГЕТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.5.2. Біоенергетичні основи рослинництва

  • 1.5.3. Економічні основи рослинництва

  • 1.6. ОСНОВИ ПРОГРАМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР

  • 1.6.3. Використання інформаційних технологій для програмування врожаю
  • 1.7. ОСНОВИ НАСІННЄЗНАВСТВА

  • 1.7.2. Підготовка до зберігання і зберігання насіння

  • ЧАСТИНА ДРУГА. БІОЛОГІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР

  • 2.1. ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ

  • 2.1.2. Озимі хліба

  • 2.1.3. Ярі зернові і круп 'яні культури

  • 2.1.4. Кукурудза, сорго і круп'яні культури

  • 2.1.5. Зернові бобові культури

  • 2.2. ТЕХНІЧНІ КУЛЬТУРИ

  • 2.2.4. Ефіроолійні культури

  • 2.2.5. Прядивні культури

  • 3.4. БУЛЬБОПЛОДИ ТА БАШТАННІ КУЛЬТУРИ

  • 3.4.2. Баштанні культури

  • 4.5. ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ

  • ПІСЛЯМОВА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи