Розділ «19    99 ВІДТВОРЕННЯ ВІДКРИТТЯ СПОКУТА ПОНОВЛЕННЯ»

Трампас, замучений екземою ниций, котрий так необачно розкрив Тедові велику таємницю, метнувся до вервечки Руйначів, що тікали з Дамлі-Гауза, і вхопив одного з них, сухорлявого і лисіючого колишнього теслю на ім’я Берді Маккан.

— Берді, що таке? — закричав Трампас. На ньому був захисний капелюх, що притлумлював телепатичний сигнал. — Що відбувається, ти зн…

— Стріляють! — закричав, вириваючись, Берді. — Стріляють! Вони там! — Він показав кудись назад.

— Хто? Скіль…

— Стережіться, ідіоти, вона не загальмує! — закричав Ґескі О’Теґо десь за спинами у Трампаса й Маккана.

Трампас озирнувся і нажахано побачив, як центральним проходом Алеї на повній швидкості летить пожежна машина: блимають червоні лампи, ззаду чіпляються два сталеві роботи-пожежники. Пімлі, Фінлі й Джеклі відскочили вбік. Тасса, хлопець-слуга, також. Але Таммі Келлі впала на траву обличчям униз, і довкола неї розтеклася калюжа крові. Її розчавила пожежна команда «Браво», яка понад вісімсот років не виїжджала на виклик. Так скінчилося сповнене скарг життя Таммі.

І…

— ЗВІЛЬНІТЬ ПРОЇЗД! — гриміла пожежна машина. Обабіч будинку начальника вигулькнули ще дві. І знову Тасса ледве встиг відскочити і врятувати свою шкуру. — ЦЕ КОМАНДА ПОЖЕЖНОГО РЕАГУВАННЯ «БРАВО»! — З машини висунувся металевий стрижень, розійшовся навпіл, і показалася сталева вертушка, з якої у восьми різних напрямках полилася під високим тиском вода. — ДОРОГУ КОМАНДІ ПОЖЕЖНОГО РЕАГУВАННЯ «БРАВО»!

І…

Джеймс Кеґні — той тахін, що стояв з Ґескі у вестибюлі Феверел-Холу, коли почалася вся ця веремія, пам’ятаєте його? — побачив, що мало статися, і закричав до охоронців, які, похитуючись, виходили з західного крила Дамлі-Гауза, кашляючи й тручи червоні від диму очі. У деяких горіли штани, дехто тримав у руках — о, слава Ґану, Бессі й усім богам! — зброю.

Кеґ кричав їм, щоб забиралися з дороги, але не почув сам себе, така стояла какофонія. У нього на очах Джої Растосович відтягнув двох охоронців, ще кількох штовхнув убік Ерншо. Ще кілька втікачів, що кашляли й терли заплакані очі, помітили пожежну машину і розбіглися самі. А потім Команда пожежного реагування «Браво» на повному ходу врізалася в охоронців західного крила — несучись навпростець до Дамлі-Гауза, поливаючи все на всі сторони світу водою.

І…

— О Господи, ні, — простогнав Пімлі Прентис і затулив очі долонями. А Фінлі не міг відвести погляду. Він дивився на те, як ницого (здається, його звали Бен Александер) затягло під велетенські колеса вантажівки, як іншого збило решіткою радіатора і розчавило об стіну Дамлі-Гауза, в яку врізалася машина. Бризнули скалки шибок, полетіли уламки дерева. А потім машина провалилася у льох, частково прикритий клумбою хирлявих квітів. Колесо застрягло у колодязі з драбиною, і механічний голос прогримів:

— АВАРІЯ! ПОВІДОМТЕ НА СТАНЦІЮ! АВАРІЯ!

«Як ти здогадався, Шерлоку», — подумав Фінлі, з млосним зачудуванням дивлячись на кров на траві. Скількох його людей, цінних працівників, розчавило кляте несправне одоробало? Шістьох? Вісьмох? Дюжину, трясця його матері?

З-за Дамлі-Гауза знову розляглося те страхітливе чу-чу-чу — звук пострілів з автоматичної зброї.

На Фінлі налетів товстий Руйнач на прізвище Вейверлі. Але побігти далі не встиг — начальник служби безпеки вхопив його за барки.

— Що сталося? Хто вам сказав іти на південь?

Бо Фінлі, на відміну від Трампаса, був без захисного капелюха, і повідомлення

(ІДІТЬ НА ПІВДЕНЬ, ПІДНЯВШИ РУКИ; ВАС НЕ ПОРАНЯТЬ)