Розділ одинадцятий

— Може й ні, — відповів я. — Принаймні, не відразу.

— Якщо я й знаю щось про витворів напевне, так це те, що вони убивають дивних людей, — сказав Єнох. — У них природа така. Це те, заради чого вони живуть.

— Та ні, можливо, Джейкоб має рацію, — сказала Емма. — Незадовго до смерті отой витвір сказав нам, чому вони викрадають так багато імбрин. Вони хочуть змусити їх повторити ту саму реакцію, внаслідок якої і з’явилися порожняки, — тільки у більших масштабах. Набагато більших.

Хтось охнув, і всі позамовкали. Я озирнувся і побачив пані Сапсан, яка сиділа на краєчку Адамової воронки, самотня й нещасна.

— Ми мусимо зупинити їх, — сказав Г’ю. Мусимо дізнатися, куди вони звозять імбрин.

— Як зупинити? — спитався Єнох. — Кинутися навздогін за субмариною?

Хтось позаду мене гучно прокашлявся, ми повернулися і побачили Горація, що сидів, схрестивши ноги, на землі.

— Я знаю, куди вони прямують, — тихо мовив він.

— Що ти хочеш сказати — я знаю? Звідкіля ти це знаєш?

— Яка різниця «звідкіля», найголовніше те, що він знає, — відказала Емма.

— Куди вони везуть її, Горацію?

Він похитав головою.

— Я не знаю, як зветься це місце, — відповів він. — Але я побачив його.

— Тоді намалюй його, — попросив я.

Горацій на мить замислився, а потім неквапливо й незграбно підвівся. Схожий у своєму порваному костюмі на бродячого проповідника, він пошкандибав до горілої купи, що висипалася з тріщини у стіні будинку, нахилився і набрав жменю обвуглених цурпалків. А потім розмашисто щось намалював на тріснутій стіні.

Ми зібралися довкола, щоби подивитися. Горацій малював шерегу вертикальних смуг, що мали на горі тоненькі петлі, схожі на колючий дріт. З одного боку дроту був густий темний ліс. На землі лежав сніг, зображений чорним кольором. І все.

Скінчивши малюнок, Горацій невпевнено позадкував, сів з розмаху на траву, і в його очах з’явився похмурий відсторонений вираз. Емма лагідно поклала руку йому на плече і спитала.

— Горацію, а що ще ти знаєш про це місце?

— Воно десь у холодних краях.

Бронвін підійшла до рисунку й уважно вдивилася в закарлючки, зроблені Горацієм.