Розділ «П’єр Буль Міст на річці Куай»

Джойс плив, а та лінія дедалі видовжувалась, піднімалася до неба й поглинала зірки, які перед тим світили над його головою.

Під мостом панувала цілковита пітьма. Він довго стояв там нерухомо, тримаючись за палю, в холодній воді, що не могла охолодити його жару, потім почав розрізняти якісь тіні й не дуже здивувався, коли побачив перед себе ліс гладеньких стовбурів, об які розбивався потік. І такий вигляд мосту був йому знайомий.

— Сер, акція можлива, я певен цього. Вибухівку найкраще буде підвезти на маленькому плоті. Його ніхто не помітить. Люди будуть у воді. Під мостом можна спокійно працювати. Течія не дуже сильна — від стояка до стояка неважко переплисти. В разі потреби можна прив’язатись. Я проплив уподовж усього мосту. Виміряв діаметр паль. Не такі вже й товсті. Вистачить невеличкого заряду. Заряд — під воду. Вода там каламутна, сер.

— Вибухівку доведеться занурювати досить глибоко, — зауважив Варден. — Може статися, що на той день вода в річці зробиться прозорою.

Джойс розповів двом старшим офіцерам про все, що він робив під мостом. Понад дві години обмацував стояки, вимірював їх мотузкою, прикидав на око відстань між ними, примічав ті, знищення яких завдало б найбільш руйнівних наслідків, запам’ятовував усі дрібниці, потрібні для підготовки вирішального удару.

Двічі він чув дуже високо над головою важкі кроки. То проходив мостом японський патруль. Джойс притискався до палі й чекав. Патруль недбало водив по гладіні річки променем електричного ліхтарика.

— Буде небезпечно, сер, якщо японці засвітять ліхтарика в ту хвилину, коли ми наближатимемося до мосту. Але, опинившись під мостом, ми вже чутимем їхній підхід здалеку. Стукіт кроків відбивається від води. Отож матимемо досить часу, щоб добратися до середнього ряду паль.

— Річка глибока? — поцікавився Шірс.

— Понад два метри, сер. Я пірнав.

— Як думаєте підірвати міст?

— Значить, так… Я вважаю, що спосіб автоматичного підриву мосту тоді, коли ним проходить поїзд, треба відкинути. Нам не вдасться замаскувати шнур. Усе має бути під водою, сер… Візьмемо довгий дріт, протягнемо його по дну, виведемо на насип і сховаємо в кущах на правому березі. Я відшукав там ідеальне місце, сер. Такий собі куточок незайманих джунглів, де людина може легко заховатися й очікувати. Звідти через просвіт між деревами чудово видно міст, отож…

— А чому на правому березі? — перебив Шірс і похмуро звів брови. — Якщо я не помиляюсь, саме там табір військовополонених. Чому не на протилежному боці під горою, порослою непролазними хащами, як ви самі розказували? Це природна дорога для відступу.

— Ваша правда, сер. Але погляньте ще раз на цей шкіц. Залізнична колія після мосту широкою дугою огинає гору й тягнеться вподовж річки за течією. Дерева й кущі між водою і рейками вирубано. Удень там сховатися ніхто не зможе. Довелося б ховатися набагато далі, аж за насипом, на зарослому підгір’ї… А замаскувати такий довгий електричний дріт, який ще треба й протягувати через колію, це дуже велика морока.

— Чогось мені все воно не дуже до вподоби, — заявив Шірс. — А чом не зробити цього на лівому боці, вище проти течії?

— У цьому місці берег з води неприступний, сер, там прямовисний скелястий стрімчак. А трохи віддалік — тубільний хутір. Я був і там. Переплив назад річку і перетнув колію. Щоб не виходити на відкритий простір, довелося зробити гак. Потім знову вернувся вище від мосту. Там неможливо, сер. Єдине зручне місце — на правому березі.

— То, виходить, ви цілу ніч крутились навколо того мосту? — вигукнув Варден.

— Саме так. Але ще вдосвіта знов був у хащах. А вранці — на нашому спостережному пункті.

— А як, згідно вашого плану, дістанеться безпечного місця той, хто буде на правому березі? — запитав Шірс.

— Добрий плавець перепливе річку за три хвилини, принаймні сам я витратив стільки. Вибух відверне увагу японців. Я гадаю, що група підтримки, розміщена біля підгір’я, зможе прикрити відхід. Залишається проскочити цей відкритий простір і залізницю. Якщо йому це вдасться, він урятований. У джунглях переслідувати важко. Запевняю вас, сер, це — найкращий варіант.

Шірс схилився над Джойсовими малюнками й поринув у важку задуму.