Розділ «Частина перша»

– Якщо ти коли-небудь надумаєш купити собі автомобіль, який уже був у користуванні, й захочеш переконатися, що він ніколи не потрапляв в аварію, тоді саме в такий спосіб ти шукатимеш ті фізичні вади, яких твої очі не побачать.

Кінчиками пальців правої руки я обмацував поверхню малюнка крізь шовк. Тканина дозволяла пучкам пальців легко ковзати по скельній поверхні, яка підсилювала відчуття її фактури. Я намацав тоненьку канавку, простежив її до перетину з іншою канавкою, просунувся на схід, на північ і повернувся до тієї точки, з якої почав промацування. Пучки пальців намацали правильний прямокутник приблизно в дев’ять на шість дюймів.

– Ти щось намацав?

Саллі не могла стримати нетерпіння. Я не відповідав, бо моє серце підкотилося до рота, а пальці невтомно обмацували скельну поверхню під шовком, просуваючись досить далеко за межі портрета, униз майже до рівня підлоги й угору, наскільки я міг дотягтися.

– О, Бене! Скажи мені! Що ти там намацав?

– Зачекай!

Моє серце тріпотіло, як крила фазана, який щойно відірвався від землі, мої пальці, що ковзали по затуленій шовком скельній поверхні, тремтіли від збудження.

– Я не хочу чекати, нехай тебе чорти візьмуть! – крикнула вона, – скажи мені, в чому річ!

Я стрибнув униз із козлів і схопив її за руку.

– Ходімо.

– Куди ми підемо? – запитала вона, коли я потяг її через печеру.

– Візьмемо фотоапарат.

– Навіщо, нехай тобі біс, навіщо?

– Ми зробимо кілька фотографій.

Я мав два рулони фотоплівки «Кодак Ектахром Аерофільм» зразка 8443 в охолодженому кабінеті, де зберігав запаси фотоплівок. Я замовив цю інфрачервону плівку задля експерименту з фотографуванням викопаних фундаментів міських мурів із вершин пагорбів, але результати мене мало задовольнили. Було забагато скельних прошарків і надто густа рослинність, що перешкоджало робити точні знімки.

Я зарядив фотоапарат рулоном інфрачервоної плівки й надів на лінзу желатиновий світлофільтр «Кодак № 12». Саллі не давала мені спокою, поки я працював, але я відповідав на всі її прискіпування: «Зачекай, і ти все побачиш!»

Я взяв дві дугові лампи, й ми повернулися до печери вже після півночі.

Я використав пряме освітлення, увімкнувши дугові лампи в розетки електричного насоса, який стояв біля басейну. Потім поставив фотоапарат «ролейфекс» на триногу й зробив двадцять знімків із різною витримкою та різним отвором об’єктива. На той час Саллі була готова померти від цікавості, і я змилосердився над нею.

– Таку техніку використовують для фотографування картин, коли хочуть знайти підписи та деталі, заховані під шарами іншої фарби, для аерофотозйомок, коли доводиться фотографувати крізь хмари, для фотографування морських течій, тобто об’єктів, невидимих для людського ока.

– Це схоже на магію.