Розділ «Частина перша»

Ми багато розмовляли, трохи співали й пили віскі, аж поки вже закінчилася північ.

– Спати! – сказав тоді Лорен і підвівся, щоб піти, але несподівано він зробив паузу. – Бене, ти обіцяв мені зробити кілька фотографій малюнків білого царя, щоб я міг забрати їх із собою.

– Звичайно, Ло, ти їх матимеш.

Я підвівся на хистких ногах і пішов через кімнату до офісу. Узяв там пачку глянцевих світлин розміром дев’ять дюймів на шість зі своїх папок і повернувся з ними до Лорена. Стоячи під світлом, він переглянув їх.

– А чому ця відрізняється від інших, Бене? – несподівано запитав він і подав її мені.

– Відрізняється? Чим вона відрізняється? Я нічого не бачу.

– Обличчям, Бене. Воно має на собі якийсь знак.

І тоді я його побачив. Накреслений ледь помітною лінією хрест, який перетинав бліде як смерть обличчя царя. Я дивився на нього протягом хвилини. Він мене спантеличив. Раніше я його не помічав – він був схожий на темно-сіру лінію, що утворилася внаслідок нагрівання.

– Це, певно, якась вада в процесі проявлення, Ло, – припустив я. – Такий знак є на інших фотографіях?

Він швидко переглянув інші відбитки.

– Ні, немає. Лиш ця одна.

Я повернув її йому назад.

– Брак під час друку, – сказав я.

– Гаразд. – Лорен погодився з моїм поясненням. – Добраніч.

Я налив собі чарку на ніч, поки Саллі та інші виходили слідом за Лореном, і випив її повільно, сидячи сам-один і переглядаючи у своїй свідомості плани, які сформулювали Лорен і я, обговорюючи дослідження печери.

Я повинен визнати, що більш ніколи не згадав про дивний знак на обличчі білого царя. Моїм виправданням може служити лише той факт, що я був тоді п’яний – і п’яний добряче.

Наступні два місяці проминули швидко. Рал і я присвятили свої зусилля ретельним розкопкам підлоги в печері.

Результати здивували нас лише цілковитою відсутністю чогось важливого. Печеру ніколи не використовували як житло, ми не знайшли в ній ані рівня сміття, ані рівня печей. Ми знайшли чимало решток тварин до самої корінної породи. На рівні корінної породи ми натрапили лише на один обтесаний камінь – от і всі знахідки.

Наші розкопки надали печері негарного й незатишного вигляду, а корінна порода складалася з нерівного вапняку, тож я наказав засипати всі ями землею й гладенько розрівняти. Ми скористалися стародавніми блоками, щоб укріпити берег смарагдового басейну. Я розглядав цю роботу як поступку для зручності тисяч майбутніх екскурсантів, які прийдуть, щоб помилуватися дивовижною галереєю бушменського мистецтва після того, як про її існування довідається весь світ.

Як він і пообіцяв, Лорен надіслав мені радіограму, коли його компанія була готова розпочати розробку давньої шахти, яку ми відкрили під час полювання на слона. Гелікоптер доставив мене туди, і я провів три тижні з інженерами, що готували шахту до розробітку.