— Ти нікчемний брехун і син грифона, — сказала найлютіша з усіх левиця. — Ось зараз я уб'ю тебе і зжеру разом із твоїми крильми.
Добрий лев дуже злякався. Він бачив її жовті очі, і хвіст, що сіпнувся вгору, і засохлу на вусах кров; він чув її віддих, страшенно бридкий, бо вона ніколи не чистила зубів. До того ж під пазурами в неї застрягли протухлі шматочки індійського купця.
— Не вбивай мене, — мовив добрий лев. — Мій батько — благородний лев, його завжди всі поважали, і все, що я кажу, — щира правда.
І в ту ж мить лиха левиця кинулася на нього. Та він злетів у повітря на своїх крилах і виписав коло над гуртом лихих левів, а вони всі рикали й не спускали його з очей. Він подивився вниз і подумав; «Які вони дикуни, ці леви».
Він виписав над ними ще одне коло, а вони зарикали ще дужче. Потім він спустився зовсім низько, так що зміг зазирнути у вічі лихій левиці, яка звелася на задні лапи, намагаючись схопити його. Але її пазури до нього не дістали.
— Adios[223],— сказав він, бо, бувши культурним левом, чудово говорив по-іспанському. — Au revoir![224] — гукнув він їм своєю бездоганною французькою мовою.
Вони всі зарикали й прогарчали щось африканською лев'ячою говіркою.
Тоді наш добрий лев полинув високо-високо вгору й узяв напрям на Венецію. Він спустився на П'яцці, і всі були дуже раді його бачити. Він на хвилинку злетів угору, поцілував батька в обидві щоки й побачив, що бронзові коні так само держать копита в повітрі, а собор ще більше скидається на велику мильну бульбашку. Дзвіниця теж була на місці, і голуби зліталися до своїх гнізд на ночівлю.
— Ну як там в Африці? — спитав батько.
— Дуже дика країна, тату, — відказав добрий лев.
— Тепер у нас тут нічне освітлення, — мовив батько.
— Еге ж, бачу, — сказав добрий лев, як і годилося шанобливому синові.
— Воно трохи ріже мені очі,—признався йому батько. — А куди ти зараз, мій сину?
— До бару «Гаррі», — відказав добрий лев.
— Привітай від мене Чіпріані й скажи йому, що я цими днями навідаюсь і заплачу по рахунку, — сказав батько.
— Гаразд, тату, — сказав добрий лев.
Він тихенько злетів униз і попростував до бару — вже на чотирьох лапах.
У барі ніщо не змінилося. Всі його приятелі були там. Але, побувавши в Африці, він сам трохи змінився.
— Скляночку негроні, синьйоре бароне? — спитав Чіпріані.
Та добрий лев прилетів з Африки, а Африка змінила його.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах. Том 3» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОПОВІДАННЯ 50-х РОКІВ“ на сторінці 5. Приємного читання.