Розділ «ПО КОМУ ПОДЗВІН»

І ти не знаєш, навіщо він? Годі байки розказувати.

Я знаю, навіщо він, і ти теж дізнаєшся, коли треба буде — сказав Роберт Джордан. — А тепер ми йдемо до табору.

— Іди ти знаєш куди! — сказав Агустін. — Розтуди тебе перегуди. Та якщо хочеш, я тобі скажу одну річ, яку тобі теж корисно знати.

— Хочу, — сказав Роберт Джордан. — Якщо це тільки не туди й розтуди. — Він повторив найбрутальнішу лайку з тих, що присмачували попередню розмову. Цей Агустін безнастанно лихословив, нанизуючи лайку на лайку, і Роберт Джордан навіть подумав, чи може він сказати хоч одну фразу, не лаючись. Агустін засміявся в темряві, коли Роберт Джордан повторив його слівце.

— Я звик так розмовляти. Може, воно й негарно. Хтозна. Кожен розмовляє по-своєму. Так от, слухай. Мені цього мосту не шкода. Мені взагалі нічого не шкода. До того ж я пропадаю з нудьги в цих горах. Треба вшиватися звідси — дарма. Мені на ці гори начхати. Треба міняти місце — дарма. Але одне я тобі скажу — пильнуй свою вибухівку.

— Дякую, — сказав Роберт Джордан. — Від тебе пильнувати?

— Ні,— сказав Агустін. — Від людей, у яких сякої-розтакої совісті менше, ніж у мене.

— А все ж? — сказав Роберт Джордан.

— Ти по-іспанському розумієш, — сказав Агустін, цього разу серйозно. — Тож стережи як слід свою вибухівку, туди її розтуди.

— Дякую.

— Залиш своє «дякую» собі. А за вибухівкою позирай.

— З нею щось сталося?

— Ні. Я б тоді не марнував часу на зайві балачки.

— Ну, дарма, дякую тобі. То ми йдемо до табору.

— Гаразд, — сказав Агустін. — І хай пришлють кого-небудь, хто знає пароль.

— Ми побачимося в таборі?

— Авжеж. І то дуже скоро.

— Ходімо, — сказав Роберт Джордан до Ансельмо.

Вони йшли тепер краєм галявини, і їх огортав сірий туман. Після встеленої глицею землі вони відчували під ногами густу траву, сандалі на мотузяній підошві намокли від роси. Попереду між дерев блимав вогник, і Роберт Джордан здогадався, що там вхід до печери.

— Агустін дуже добрий чоловік, — сказав Ансельмо. — Хоч у нього з язика не сходить лайка та всякі жартики, на нього можна покластися.