TextBook — Нехай кожен, — сказав Великодушний, — покається у своїх гріхах. Монсеньйор, починайте.
Маркіз відповів:
— Я убивав.
— Я убивав, — сказав Гуанар.
— Я убивав, — сказав Гінуазо.
— Я убивав, — сказав Паросток Кохання.
— Я убивав, — сказав Шатене.
— Я убивав, — сказав Іманус.
Великодушний промовив:
— В ім’я пресвятої трійці я прощаю вам ваші гріхи. Хай відійдуть ваші душі в мирі.
— Амінь, — відповіли всі.
Маркіз підвівся.
— Тепер, — сказав він, — будемо вмирати.
— І вбивати, — додав Іманус.
Удари прикладами посипалися на скриню, що загороджувала двері.
— Думайте про бога, — сказав священик. — Земля не існує для вас більше.
— Так, — озвався маркіз. — Ми в могилі.
Всі нахилили голови і почали хреститися. Тільки маркіз та священик стояли. Очі всіх дивилися в землю, священик молився, селяни молилися. Маркіз думав. Скриня, по якій ударяли неначе молотом, дзвеніла похоронним дзвоном.
В цей момент молодий і сильний голос, що прозвучав раптом за ними, крикнув:
— Я ж вам казав, монсеньйор.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дев'яносто третій рік» автора Віктор-Марі Гюго на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНІ ТРЕТЯ У ВАНДЕЇ“ на сторінці 73. Приємного читання.