— Ви стоїте за чи проти короля?
— Я не маю на це часу.
— А якої ви думки про те, що тепер діється?
— Я думаю, що не маю з чого жити.
— І все-таки ви хочете мене врятувати.
— Я бачу, що ви поза законом. А що це таке — закон, якщо можна бути поза ним? Я не розумію. А я — чи я в законі? Чи поза законом? Я нічого про це не знаю. Вмирати з голоду, — чи значить це бути в законі?
— І давно ви вмираєте з голоду?
— Все своє життя.
— І ви мене рятуєте?
— Так.
— Чому?
— Я сказав собі: «Ось іще бідніший за мене. Я хоч маю право дихати, а він і того не має».
— Це правда. І ви мене рятуєте?
— Певна річ. Ми тепер брати, монсеньйор. Я прошу хліба, ви просите життя. Ми — обидва жебраки.
— А ви знаєте, що мою голову оцінено?
— Так.
— Звідки ви знаєте?
— Я читав об’яву.
— Ви вмієте читати?
— Так. І писати теж. Чому я маю бути дурним бидлом?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дев'яносто третій рік» автора Віктор-Марі Гюго на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ПЕРША НА МОРІ“ на сторінці 53. Приємного читання.