Розділ «Алан Маршалл Я вмію стрибати через калюжі»

Я вмію стрибати через калюжі

Та коли я підріс настільки, що міг уже потайки забиратися в парк, там ще видно було стежку, протоптану оленем попід огорожею обори.

Ось чому, а ще тому, що всі в Тураллі, за винятком мого батька, побоювалися місіс Каррудерс, — я з таким захватом дивився на ту скриньку. В моїх очах цей подарунок мав ні з чим не зрівнянну цінність не сам по собі (мене б не менше потішила коробка з-під свічок на коліщатках), а як свідчення того, що місіс Каррудерс знає про моє існування і вважає мене особою, гідною не тільки її уваги, а навіть більше — подарунка.

Ніхто в Тураллі, крім мене, не одержував подарунків од місіс Каррудерс. А в неї ж був кабріолет на гумових шинах, і пара сірих рисаків, і павичі, й мільйони фунтів стерлінгів.

— Мамо, — сказав я, дивлячись на матір і все ще міцно притискаючи до грудей скриньку, — коли місіс Каррудерс віддавала Мері подарунок, Мері її торкнулася?


6


Наступного ранку мені не дали снідати, але я не дуже хотів їсти. Я був збуджений, час від часу тривога і страх охоплювали мене, й тоді мені хотілося, щоб поряд була мати.

О пів на одинадцяту нянечка Конрад підкотила до мого ліжка візок, схожий на вузький стіл на колесах, і сказала:

— Сідай, зараз ми з тобою покатаємося.

Вона відкинула ковдру.

— Я сяду сам, — сказав я.

— Ні, я підніму тебе, — відказала вона. — Хіба ти не хочеш, щоб я тебе обняла?

Я нишком озирнувся на Енгуса й на Міка — побачити, чи вони почули ці слова.

— Давай-давай, — гукнув Мік. — Кращого баранчика-вожака в світі не знайти. Погоджуйся.

Вона підняла мене і, тримаючи на руках, зазирнула мені в очі й усміхнулася.

— Правда ж, я не баранчик-вожак?

— Ні, — відповів я, не знаючи, що так називають на бойні барана-зрадника, привченого водити за собою овець у повітки, де їх ріжуть.

Вона поклала мене на холодний плаский верх візка, прикрила ковдрою й весело сказала:

— Поїхали!

— Держи хвоста бубликом! — підбадьорив мене Енгус. — Тебе ненадовго забирають, не сумуй.

— Авжеж, прокинешся у своїй власній теплій постільці, — підтакнула нянечка Конрад.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Я вмію стрибати через калюжі» автора Алан Маршалл на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Алан Маршалл Я вмію стрибати через калюжі“ на сторінці 30. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи