Розділ «Поліна Жеребцова Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994–2004 рр»

П.

Новини з мого рідного класу. Рудоволоса Кассі намагається знову подружитися. Заговорює.

З дівчатами, Сетою, Заїрою, Тиною та Зулею, ми вирішили одна одну не давати ображати. Тепер, якщо одну з нас кривдять — інші повинні заступатись. Інакше нам не впоратись.

Сета живе в приватному будинку з бабусею. Вона сирота. Завжди ходить у великій хустці, за що інші дражнять її «Ваххабістка». У Заїри старенькі тато й мама. Вони бідні. Їжі в будинку нема, але вона мріє стати уславленою співачкою!

Худенька Тина в сім’ї дев’ята дочка. Тато помер, а мама завжди на ринку. Торгує шкарпетками. Зуля — гладенька. Вона як дитина за розумом. Але добра. Вони мої соратники.

По дорозі зі школи додому я побачила дівчат-сусідок, Хаву й Маліду. Тато Маліди, до речі, возив мене на операцію апендициту.

Вони за мене на рік старші. Мають по 13 років. 8-й клас! З ними була ще їхня однокласниця Айзара. Вони не хотіли, щоб я з ними йшла. Але мені було начхати. Я не хотіла йти сама — небезпечно. Наздогнала їх, і ми пішли дорогою разом. Розмова на перехресті зав’язалася така:

— А знаєте, що… — загадково мовила Айзара.

— Так, ти знову про секс! — сказала Хава.

— Що новенького? — пожвавилася Маліда.

А я промовчала. І от вони стали розповідати про Росію.

— Там, у Росії, таке діється! Вай-вай! Це не те, що в нас у Чечні. У Чечні — порядок! — сказала Айзара. — А в Росії батьки сплять із дочками, брати ґвалтують сестер! Дідусі тр*хають онуків!!!

— Ми, чеченці, одружуємось, а потім уже займаємось цим! — підкреслила Маліда. — А росіяни — свині!

— Батько зі своєю дочкою щодня був як із жінкою, а щоб вона не переймалася, сказав: «Не бійся, целка буде в порядку», — сказала Айзара, а потім повернулася до мене й каже: — Ти знаєш, що таке «целка»?!

Я почала була згадувати твори Л. Толстого, прочитані нещодавно, і В. Шекспіра. Але в них такого слова точно не було! О жах — не було! І я відповіла:

— Ні.

З Малідою, Хавою та Айзарою від моєї відповіді стався напад істеричного сміху. Вони аж до сліз реготали й верещали! А потім знову стали розповідати всілякі непристойні історії навперебій:

— У Росії в школі зґвалтували дівчинку! Вай-вай! Російські свині! Двоє хлопців її тримали, а один…

Далі зовсім непристойно, переказувати не буду, а то ти, Щоденнику, почервонієш. Я слухала, витріщивши очі. Айзара це помітила і сказала, показавши на мене пальцем:

— При ній незручно таке розповідати!