Розділ «Поліна Жеребцова Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994–2004 рр»

Учора я довго медитувала і бачила індіанську маску всередині свідомості.

Торгівлі не було. Нам дали 10 рублів і сказали:

— Від покійника!

Ми відповіли:

— Спасибі!

І поклали гроші в гаманець.

Жарт. Насправді просто поминали і, звичайно, погано знаючи російську мову (багато хто з гір), неправильно висловились.

Сьогодні на світанку я бачила сон. Космічний корабель із групою дослідників було затягнуто штучною планетою в її надра через сильне притягання. Загинуло багато місячних людей і жінки з Землі. Капітан корабля, що гинув, попросив мене прокинутись і все записати. Для нього це було дуже важливо.

Біля нас на ринку торгує музичними касетами хлопець. Прізвисько Буратино. Ми подружились. Я купила в нього касету. Хлопець, довідавшись, що я багато читаю, подарував мені дві книжки, купивши їх у бабусі-росіянки в кінці ряду.

«Анжеліка в Берберії» та «Майстри детективу». Читала до першої ночі.

Вечір. Збулася моя мрія! Буратино приніс мені книжку «Шаолінське ушу» — читаю, перечитую, не можу відірватись! Тепер я вчитимусь битися за цією книжкою! Мені всього 14 років — я ще можу навчитися, хоча діти вчаться з 6–7 років. Також Буратино приніс мені книжки про зорі, будову Всесвіту й пророків. Але найцікавіша, звісно, про ушу!

До нас приїздила тьотя Лейла. Мене сварила. Сказала в усьому маму слухатись. А мама дуже примхлива.

Снився дивний сон. Я йшла в джунглях і знайшла стародавній храм. Навколо були статуї тисячі Будд і білих мармурових слонів. Цей храм шукали багато людей і гинули.

Я була подорожньою в тропічному лісі. Мені стрівся Дух, що має небачену силу. Сказав, його звати Рассалан. Він провів мене в храм і показав Чарівну Вазу. Частина її була чорною, частина червоною, частина зеленою.

— Вона виконує будь-які бажання! — мовив Рассалан.

Потім ми ввійшли до кімнати храму, і я побачила сотні маленьких фресок, схожих на квадратики.

— Тобі подарували дві долі, — проголосив Рассалан. — Це велика честь для людини. Ти можеш обрати будь-яку!

— А хто подарував? — спитала я.

— Дружина Шиви. Ти їй дуже подобаєшся.

І Дух показав мені дві фрески. На одній з них була дуже гарна дівчина: вона танцювала з бубном. Маяли стрічки. Вона була напіводягнена й танцювала індійські танці. Багато чоловіків дивилися на неї з замилуванням і аплодували їй. А на другій табличці жінка була інакша. Вона була з голови до ніг закутана в зелену тканину. Було видно обличчя та кисті рук. Жінка сувора й неприступна. Мусульманка?