Розділ «Поліна Жеребцова Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994–2004 рр»

Спимо. Ланцюг народжень йде у сон.

Минуле разом із майбутнім сниться.

Нам сон оцей навіює Самсон,

І будить зранку Еос колісниця.

Спимо. Життя — одне зі сновидінь,

Із тих, які з’являються ночами.

Коли ж воно обірветься, тоді

Петро, апостол, вкаже шлях ключами.

Цей вірш я написала вранці.

Сьогодні я торгувала на ринку в буді Вандама. Там є лавочка, де можна сидіти! Він сам усе збудував, власноручно!

Тьотя Кусум розділила з нами стіл — вона торгує ліками. Її сина я бачила мигцем. Тьотя Кусум хоче відправити його вчитися до Москви й дати йому з собою дружину років чотирнадцяти. Над цим, імовірно, мені слід подумати — так сказала тьотя Кусум.

Мені дуже хочеться полуниць. Я жодного разу їх цього року не їла. Усе хліб та каші. Ще в нас борги 200 р. Мама все свариться, кидається зі стусанами до мене.

Кассі мене посварила з Ариною. Щось напліткувала. Вони обидві торгують на ринку. Я сьогодні смикнула Кассі за хвіст — щоб не брехала.

Тьотя Кусум сказала, що людині прощаються всі гріхи, якщо мовити: «Субхана-Ллахі ва біхамдіхі» — що означає «Слава Аллахові і хвала йому».

На ринку в нас хороші сусіди-чеченці. Ми весь час жартуємо, сміємося. Здається, що ворожнеча між народами стала минати. Знайомий хлопець-чеченець одружився з росіянкою, і всі їх вітали.

Яка бійка була на ринку! П’яний дід кинувся на хлопця з ножем. Обидва — чеченці. Вони перевернули столи, пляшки з лимонадом. Крик був страшний! Поганий дід вихопив ніж і вже збирався був устромити в хлопця, але той побачив це і ногою йому раз, раз, раз… Дав йому як слід!

До мене різні чоловіки підсилають то тьотю, то маму — усі хочуть познайомитися, поговорити про заміжжя. Багато вагітних дівчат у 14–15 років. Усі вже заміжні. Я намагаюся віджартовуватись і не знайомитись.

Електрики немає, води немає. Ми живемо так з війни.

Мені снився загиблий дідусь Анатолій, прохав підтримки. Царство йому Небесне!

А потім, під ранок, я побачила сон: наче сиджу й читаю книжку, а хтось мене торкнув за плече. Я підводжу очі, а це Магомед із мого класу! Мага! Ми так і кинулись одне одному в обійми. Цікаво, чи снилася йому я?