Я сиджу в коридорній ніші на матраці. Навколо стрілянина. Б’ють прямо по будинку.
Учора я спала в тьоті Валі, Альончиної мами. У нас немає де спати. Усі сплять на підлозі й на дивані. Нікуди ноги покласти.
Чому почалася війна? Ми ходили з мамою на Марш миру восени.
26.01.Сусідку з нашого будинку поранило в ноги. Вони спухли. У будинку поряд дядькові відірвало руки.
А коли ми ховалися в ніші під час обстрілу, за вікном влучило в машину снарядом.
Машина хотіла виїхати з міста. Там були чоловік, жінка й діти. Жінку сильно поранило, а інші разом загинули. Жінка кричала-кричала, а потім теж померла.
А я вуха затулила руками й лежала на підлозі. Я не могла слухати, як вона жахливо кричить. Потім сказали, що вона була вагітна. Їхні тіла забрали. Від машини майже нічого не лишилося.
30.01.Улітку ми з Альонкою ховали жуків і черв’яків. Кожному зробили могилу й поставили надгробок із камінця.
Але потім не знайшли мертвих. І тоді я вбила двійко нових жуків і теж прикопала. Вирішила — нехай цвинтар буде поважнішим. Дурепа!
Але й це ще не все. Коли я провідувала дідуся в лікарні, то вчинила дуже погано. Я обдурила його. Обдурила. Як це погано! І Бог покарав мене. До нас прийшла війна.
03.02.Надворі були російські солдати. Вони вивели всіх надвір.
Хлопців роздягли догола й дивилися. Мені було дуже соромно. Навіщо вони зняли з них одяг?
Тітки й баби лаялися. Солдати сказали, що шукають слід. Слід від ремінця начебто. Від автомата. І одного хлопця кудись повели. Хоча сліду ніхто в нього не бачив. Цей хлопець просто повз проходив.
У нас документи дивилися.
07.02.Ми провідали дідусеву квартиру. Там російські солдати. Вони підлогу зняли. Немає паркету. Дірка. Вони вогнище палили.
Спалили Пушкіна!!! Страхіття! Жах! Обід варили.
Мама з ними розмовляла. Сварила. Вони покивали довбешками. Мама каже:
— Їм років вісімнадцять! Не розуміють, що чинять!
А так, як на мене, великі дядьки. Один був із вусами. Вони там живуть і стріляють.
У дідусеву квартиру влучило снарядом. Її розбито. Телевізор солдати розстріляли. Чому?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники» автора Поліна Жеребцова на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поліна Жеребцова Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994–2004 рр“ на сторінці 14. Приємного читання.