Розділ «Поліна Жеребцова Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994–2004 рр»

Мама прийшла з ринку дуже втомлена, пиріжки погано продаються. Грошей зовсім немає.

Я хотіла їй прочитати свою нову поезію, але вона пішла спати.

Я написала «Морську поему»:

Море сапфірово-темне.

Скелі тиху ведуть розмову,

Що оманливий Вітер північний

Зрадив ясну Зорю вечорову.

З незбагенних висот небесних

Тут приходить до нас розуміння,

Що не відаємо ми Всесвіту,

Що не віримо в силу Творіння.

Хрест Південний стоїть у небі,

Кораблям осяває дорогу.

А на дні спрут багаторукий

В хатку стукає до восьминога.

Восьминіг засвітив ліхтарик,

У вікно позирнув ліниво

І, побачивши давнього друга,

Відчинив йому двері щасливо!

Нереїди сміються в танці,