TextBook У стіну загрюкали.
— Стули пельку, бовдуре!
З того боку долинуло пронизливе кінське іржання.
— Тепер ваші душі осяює сонячне світло. І зважаючи на те, як горлає здоровило, сяє воно добре. — Знову гиготливий, пронизливий сміх, що більше скидався на крик жаху.
— Погано, Джеку! Вовк! Джейсон! Погано! Погано, погано… — Двері відчинялися з обох боків коридору. Джек чув, як гримлять взуті у важкі черевики «Дому Сонця» ноги.
Хлопчик зіскочив із верхнього ліжка, змушуючи себе рухатись. Він відчував, що наближається до реальності звивистим шляхом — ще не прокинувся, але вже й по-справжньому не спить. Рухаючись через маленьку кімнатку до Вовка, він просувався не крізь повітря, а ніби крізь сироп «Каро»[175].
Він почувався таким утомленим… дуже-дуже втомленим.
— Вовку, — сказав Джек. — Вовку, припини.
— Не можу, Джекі, — ридав Вовк, дедалі стискаючи голову руками, наче беріг її від вибуху.
— Ти мусиш, Вовку. Нам зараз треба вийти в коридор.
— Не можу, Джекі, — заливався слізьми Вовк. — Це погане місце, погані запахи…
З коридору, хтось — Джек подумав, що це Гек Баст — закричав:
— На сповідь!
— На сповідь! — крикнув іще хтось, і вже всі підхопили:
— На сповідь! На сповідь!
Це звучало, як дивний футбольний речитатив.
— Якщо ми хочемо втекти звідси, не втративши власні шкури, треба залишатися спокійними.
— Не можу, Джекі, не можу залишатися спокійним, погано…
Їхні двері могли відчинитися будь-якої миті, й тут опинилися б Баст або Сонні Сінґер… а може, й обидва. Вони ж не «вийшли на сповідь», чим би це не було. І хоча новачкам у «Домі Сонця» дозволялося часом відникувати протягом акомодаційного періоду, але Джек вважав, що їхні шанси на втечу зростуть, якщо вони якомога швидше увіллються в систему. З Вовком це було не так просто. «Боже, я шкодую, що втягнув тебе в це, здоровило, — подумав Джек. — Але маємо що маємо. І якщо ми не опануємо ситуацію, вона пануватиме над нами. Тож якщо буду з тобою жорстоким, це на твоє ж благо, — додав він сам про себе. — Я сподіваюся».
— Вовку, — прошепотів він. — Ти хочеш, щоб Сінґер знову почав мене бити?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Талiсман» автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стівен Кінг, Пітер Страуб Талісман“ на сторінці 177. Приємного читання.