Розділ «Стівен Кінг, Пітер Страуб Талісман»

— Не дивно, — відповів Джек. — Ходімо зараз до хліва, гаразд?

— О, я не піду до хліва, — відповів Вовк, і довгий гострий язик вислизнув із щелеп. — Ні, не я, Джекі. Не Вовк. Вовк не може піти у хлів. — Щелепи розтулилися і сяйнули гострі зуби. — Вовк згадав, Джекі! Вовк! Просто тут і просто зараз!

Вовк згадав!

Джек відступив назад.

— Ще сильніший запах страху. Навіть на твоїх черевиках. Черевиках, Джекі! Вовк!

Вочевидь, черевики, які пахли страхом, мали бути дуже смішними.

— Ти маєш піти у хлів, ось що тобі треба пам’ятати.

— Неправильно! Вовк! Ти підеш у хлів, Джекі. Джекі йде у хлів! Я пригадав! Вовк!

Очі вовкулаки змінилися з палаюче-помаранчевих на м’який, затишний відтінок пурпурового.

— З «Книги Доброго Господаря», Джекі. Історія про Вовка, Який Не Шкодить Своєму Стаду. Пам’ятаєш, Джекі? Стадо йде в хлів, і замок вішається на двері. Коли Вовк відчує, що до нього наближається Перевтілення, стадо йде в хлів і замок вішається на двері. Він не Нашкодить Своєму Стаду. — Щелепи знову розчахнулися, і кінчик темного довгого язика закрутився догори, демонструючи абсолютне задоволення. — Ні! Ні! Не Шкодити Своєму Стаду! Вовк! Просто тут і просто зараз!

— Ти хочеш зачинити мене в хліві на три дні?

— Мені треба їсти, Джекі, — просто сказав Вовк, і хлопчик побачив, як щось темне і похмуре швидко промайнуло в його очах. — Коли Місяць забере мене з собою, треба їсти. Тут хороші запахи, Джекі. Багато їжі для Вовка. Коли Місяць відпустить мене, Джекі вийде з хліва.

— А що, як я не хочу сидіти зачинений три дні?

— Тоді Вовк вб’є Джекі. І Вовка буде проклято.

— Це все є в «Книзі Доброго Господаря», так?

Вовк кивнув головою.

— Я згадав. Я вчасно згадав, Джекі. Доки чекав на тебе.

Джек намагався прийняти Вовкову ідею. Йому доведеться просидіти три дні без їжі. Вовк гулятиме, де заманеться. Він сидітиме у в’язниці, а перед Вовком — увесь світ. І все ж таки, це, певно, єдиний спосіб пережити Вовкове Перевтілення. Якщо вибирати між триденною дієтою і смертю, Джек, звісно, обрав би порожній живіт. І тоді хлопчику враз здалося, що ця зміна — зовсім не зміна: він досі буде вільним, зачиненим у хліві, а Вовк — полоненим у всьому світі. Просто його клітка буде трохи більшою за Джекову.

— Най благословить Бог «Книгу Доброго Господаря», бо сам би я до такого не додумався.

Вовк знову зиркнув на Джека, а тоді нетерпляче поглянув на небо.