Зрив

  - Слухай, з ким я не спілкуюся, всі ніби як наші, російськомовні. І клан ваш також. Я не зрозумів, а де іноземці?

  - Ха, братику. А ти угоду користувача читав або тільки галочку поставив, мовляв, згоден? Ну так, хто ж її читає. Я, втім, теж не читав. Це мені потім розумні люди пояснили. Гра легко локалізує користувача. По АйПі, по мові системи і інтерфейсу, по адресі і емітуванні кредитки. Коротше, знають вони, якого ти роду-племені. І кидають всіх в один мовний кластер згідно одним адмінам відомому алгоритму. У нас тут в основному російськомовна зона. Є трохи Східної Європи, всякі зальотні мігранти. Але вони так, дрібниця, в межах статистичної похибки.

  - Стривай, але якщо якийсь амер захоче грати за світлих ельфів, як йому бути?

  - Ну, ти даєш! Іншосвіт розміром з чверть земної кулі. Тут світлих міст вистачить на всіх. Мені взагалі здається, що розробники поділили нас неспроста. Мовляв, закінчимо внутрішні розборки і відразу ж почнемо світову війну. Ось де потік реала потече. Нинішні мільярди копійками здадуться!

  Я задумався - може, він і має рацію... Загалом, посиділи ми з Еріком вельми корисно. Вже ближче до ночі, злегка на бровах, я піднявся до себе в номер. Впівока оглянув невелику, але чисту і затишну кімнату, роздягнувся і майже миттєво відключився. Завершився мій перший день в новому світі.

  Цілком таємно.

  Витяги з журналу експериментів закритого НДІ "Глобус-4".

  "... Об'єкт - чоловік, 35 років, фізично здоровий. Оцифрований в Віртсвіті "Нові Амазонки білд 0,827".

  Зрив стався на 71 годині повного занурення. Послідовні відключення Інтернету, ігрового клієнта, вірткапсули - на оцифрованого персонажа не вплинули. Спроби повторного залогінення з використанням того ж облікового запису приводили до помилки з'єднання "Персонаж вже в грі".

  На 5-у добу після Зриву гравець досяг 12-го рівня. При цьому всі його здобутки не відображалися в базі даних сервера. Внесені вручну зміни в БД, аж до видалення ігрового аккаунта, - на оцифрованого не вплинули. Це дозволяє зробити висновок, що в момент Зриву створюється якась незалежна копія ігрового персонажа, що не має конкретної прив'язки до БД Віртсвіту. Також не виявлено жодної можливості прямого впливу на гравця, лише опосередковано, через навколишній світ і інших ігрових персонажів".

  ГЛАВА 7

  Я лежав у ліжку і насолоджувався відчуттям вихідного дня. Не потрібно було підскакувати по дзвінку будильника, квапливо запихати в себе сніданок і мчати на роботу, серед теж не виспаних і чомусь роздратовано-злісних людей.

  У відчинене вікно долинав різноголосий щебет птахів, через важкі двері ледь пробивалися звуки з першого поверху - неголосні розмови, дзвін посуду, чийсь заразливий сміх. Запах смаженого бекону лоскотав ніздрі. Я задоволено посміхнувся, потягнувся без всякого хрускоту і скрипів у кістках, і одним плавним рухом сів на ліжку. Ідеально здорове тіло продовжувало радувати і п'янити своїми можливостями. Все, пора, кличе труба! Гноли вже скучили.

  Перед відходом вирішив витратити останній золотий, сплативши кімнату ще на добу. Господар згріб монети зі стійки і поцікавився:

  - Надовго йдете, юначе?

  - Думаю, до вечора. Займуся геноцидом гнолів.

  Бармен розуміюче кивнув.

  - Зачекайте хвилинку, я накажу зібрати вам бутербродів. О, бл..! Знову ледь не забув про їжу. Це в реалі можна потерпіти до вечора, а тут, якщо голод прихопить, збирай манатки і гайда харчуватися, інакше мана не буде відновлюватися.

  - Дякую, шановний, зовсім вилетіло з голови.

  Господар розуміюче посміхнувся. Мовляв, знаємо, що у вас, молодих, на думці.