Розділ «Князь самогубств»

— Це йому теж розповідати?

— Ні, скажіть тільки, що треба руткіт і початковий код. Зрозуміло?

— Так.

— Іще щось?

— Брейді Хартсфілд хоче, щоб ви до нього знову прийшли.

Брови Фредді підскочили майже до самого «їжачка».

— Він з вами розмовляє?

— Так. Спочатку його важко зрозуміти, а потім звикаєш.

Фредді окинула оком свою вітальню — темну, захаращену, із запахом принесеної вчора ввечері китайської їжі в коробочці, — наче їй це видовище було цікаве. Розмова дедалі більше лякала її.

— Не знаю, дядьку. Я зробила добре діло, але в скаутах ніколи не була.

— Він заплатить, — сказав Z-Бой. — не дуже багато, та все ж…

— Скільки?

— П’ятдесят за візит?

— Чому?

Z-Бой того не знав, але у 2013 році у нього в голові ще лишалося чимало Ела Брукса, і той зрозумів.

— Я думаю… тому, що ви були частиною його життя. Отоді, коли ви з ним лагодили разом комп’ютери. За старих часів.

Брейді не мав до лікаря Бабіно такої лютої ненависті, як до К. Вільяма Ходжеса, але це не означало, що док. Б. не був у його чорному списку. Бабіно використовував його як лабораторного кролика, а це погано. Він втратив до Брейді інтерес, коли йому здалося, що експериментальний препарат не працює, а це ще гірше. А найгірше — уколи поновилися, коли до Брейді повернулася свідомість, а хтозна, що вони робили? Вони могли б його вбити, але такому гравцю зі смертю, як Брейді, це не спричиняло безсонних ночей. Його турбувало, що уколи можуть щось зробити з його новими можливостями. Бабіно на людях відмахувався від слів про парапсихологічні штучки Брейді, а насправді вірив, що вони можливі, хоча той мав обережність не демонструвати перед лікарем своїх здібностей, попри постійні умовляння Бабіно. Він вважав, що психокінетичні здатності — теж результат дії його церебеліну.

Поновилися і томографії й магнітно-резонансні дослідження.

— Ти — восьме диво світу, — колись після такого обстеження сказав Бабіно. Було це восени 2013 року. Він ішов поруч із Брейді, якого санітар віз у палату 217. У Бабіно був вираз обличчя, який Брейді сприймав як переможний. — Сьогоднішній курс лікування не просто припинив руйнування твоїх нервових клітин — він простимулював ріст нових. Більш життєздатних. Чи розумієш ти, наскільки це чудово?!

Ще б пак, мудаче, подумав Брейді. То тримай свої знімки при собі. Якщо в окружній прокуратурі дізнаються, в мене будуть неприємності.