Розділ «Брейді»

— Що це означає? — спитав Вінстон.

— Означає, що в нього непоправне ушкодження мозку, — відказав студент. — Овоч.

— Дуже добре, можна з тебе буде лікаря зробити. Прогноз?

— Помре до ранку.

— Мабуть, ти маєш рацію, — сказав Вінстон. — Сподіваюся, бо від такого він ніколи вже не одужає. Але все-таки зробимо йому томографію.

— Навіщо?

— Бо така інструкція, синку. Та й цікаво мені подивитися, наскільки в нього там усе пошкоджено при тому, що він іще живий.

Іще живий він лишався і через сім годин, коли лікар Анну Сінгх із умілою допомогою Фелікса Бабіно зробив краніотомію й усунув величезний згусток крові, який тиснув на мозок Брейді і щохвилини збільшував пошкодження, душачи божественні клітини мільйонами. Коли операцію було скінчено, Бабіно звернувся до Сінгха і простягнув йому руку в закривавленій рукавичці.

— Це, — мовив він, — було просто дивовижно!

Сінгх потис руку Бабіно, але зі скромною посмішкою.

— Це була звичайна річ, — відказав він. — Я тисячу разів таке робив. Ну… разів із двісті. А справді дивовижна конституція пацієнта. Просто не віриться, що він пережив операцію. Цей придурок такі травми отримав… — Сінгх похитав головою. — Ой-йо-йо.

— Але ж ти знаєш, мабуть, що він хотів накоїти?

— Так, мені розповіли. Тероризм гігантських масштабів. Якийсь час він, мабуть, поживе, судити його за злочин так ніколи й не будуть, а помре — то невелика втрата.

Із цією думкою доктор Бабіно почав колоти Брейді — який іще не перебував у стані мозкової смерті, але був близький до того — експериментальні ліки, які він називав «церебелін» (власне, тільки в думці: на практиці препарат мав просто шестизначний номер), на додачу до потрібного за інструкцією кисню, діуретиків, протисудомних і стероїдів. Експериментальний препарат 649558 на тваринах показував багатообіцяльні результати, але завдяки сваркам бюрократів, які видають інструкції, до дослідів на людях залишалося ще багато років. Цей препарат розробили в болівійській нейрологічній лабораторії, і це додавало мороки. Коли почнуться випробування цих ліків на людях (якщо на них узагалі дадуть дозвіл), Бабіно вже житиме на Флориді у фешенебельному закритому мікрорайоні, якщо буде так, як мріє його жінка. І нудьгуватиме до сліз.

А тут відкривалася можливість побачити результати, поки він іще активно зайнятий дослідженнями з нейрології. Якщо в нього щось вдасться, то десь попереду цілком можна уявити Нобелівську премію з медицини. А поганої сторони в цієї справи взагалі немає, якщо він триматиме результати при собі до часу, поки дадуть добро на випробування на людях. Цей чоловік — дегенерат-убивця, він у кожному разі вже не отямиться. А коли якимось дивом це усе ж станеться, то свідомість у нього буде в кращому разі в такому сутінковому стані, як у пацієнта з хворобою Альцгеймера в запущеній стадії. І навіть це стане дивовижним результатом.

Можливо, ви допомагаєте комусь, хто буде після вас, містере Хартсфілде, звертався він до свого коматозника. Зробите чайну ложечку добра замість лопати зла. А якщо у вас буде негативна реакція? Може, у вас узагалі мозкова діяльність зійде нанівець (до чого вам недалеко), може, ви навіть загинете замість того, щоб продемонструвати покращення мозкової функції?

Невелика втрата. І для тебе, і, звичайно, для твоєї сім’ї — адже ти її все одно не маєш.

Та й для світу теж: світ тільки зрадіє, що ти відійшов.

Він відкрив на комп’ютері теку під назвою «ХартсФІЛД ЦЕРЕБЕЛІН ВИПРОБУВАННЯ». Усього було дев’ять таких випробувань протягом чотирнадцяти місяців у 2010 і 2011 роках. Бабіно змін не помітив. З таким самим успіхом він міг би давати своєму «піддослідному кроликові» дистильовану воду.

Він здався і припинив випробування.