— Операція «заппітайзер»! — шкіриться він і вмикає ігровий пристрій. Зручно всідається в одному з крісел і починає ловити рожевих рибок. Коли він заплющує очі, він іще їх бачить. Принаймні перший час. Потім рибки стають червоними цятками на чорному.
Брейді обирає одну з них і береться до справи.
11Ходжес і Джером дивляться на цифровий дисплей з написом «244 ЗНАЙДЕНО» — і тут Холлі приводить Фредді до комп’ютерної.
— Із нею все гаразд, — каже вона. — Так не могло бути, але так воно є. У неї на грудях дірка, схожа на…
— Та на те, що я й казала. — Тепер голос у Фредді зміцнів. Очі в неї червоні, але, напевне, від курива. — Він у мене стріляв.
— У неї були міні-прокладки, і я одну туди приліпила, — розповідає Холлі. — Для великого пластиру рана малувата була. — Вона морщить ніс. — Ууу…
— Гівнюк стріляв у мене. — Складається враження, що Фредді досі намагається донести до себе цей факт.
— Який саме гівнюк? — питає Ходжес. — Фелікс Бабіно?
— Так, він. Доктор Z йобнутий. Тільки він насправді — Брейді. І другий теж — Z-Бой.
— Старший? — питає Ходжес. — За Бабіно старший? Кучерявий, сивий? Їздить на розвалюсі з плямами ґрунтівки? Може, у нього куртка липкою стрічкою заклеєна?
— Про машину не знаю, а куртка — так, — каже Фредді. — Оце такий ясочка Z-Бой.
Вона сідає біля свого «Макінтоша», який до того показував фрактальний скрінсейвер, востаннє затягується косяком і гасить його в попільничці, повній недопалків «мальборо». Фредді досі бліда, але до неї вже трохи повертається роздовбайське нахабство, пам’ятне Ходжесові з попередньої зустрічі.
— Доктор Z і вірний його зброєносець Z-Бой, — продовжує Фредді. — Тільки от і один, і другий — вони насправді Брейді. Їбать, матрьошка, — ось вони що таке!
— Міс Лінклаттер! — Холлі хоче про щось спитати.
— Ой, та давай на «ти» і Фредді! Кожна дівка, яка бачила мої так звані цицьки, може говорити зі мною так.
Холлі червоніє, але говорить. Коли вона взяла слід, то говорити не соромиться:
— Брейді Хартсфілд мертвий. Передозування — цієї ночі, можливо, під ранок.
— Елвіс залишив будівлю? — Фредді замислюється, потім хитає головою. — Це було б кльово. Якби це була правда.
Було б також кльово, коли б можна було повірити, що вона божевільна, думає Ходжес.
Джером показує на репітер. Там уже «247 ЗНАЙДЕНО».
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кінець зміни » автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Голови і шкури“ на сторінці 10. Приємного читання.