Ти дівчинка. Дівчатка не мають розуму.
Ех, Ламберте, якби це почула Трісс!
Якби баба мала вуса, то б стала воєводою. Ну, досить Цирі. Відпочинемо.
Я не змучена!
Але я так. Кажу ж, відпочинок. Злазь з гребеня.
Сальтом?
А як би хотіла? Як курка з гнізда? Вйо, стрибай. Не бійся, підстрахую.
Хаааа!
Добре. Як для дівчинки, дуже добре. Можеш вже зняти пов’язку з очей.
*****
- Трісс, може вже досить на сьогодні? Що? Може візьмемо санчата і поїздемо з гірки? Сонце світить, сніг блищить, що аж очі болять! Прекрасна погода!
- Не перехиляйся, бо випадеш з вікна.
- Ходімо на санки!
Запропонуй це мені Старою Мовою. На цьому закінчимо заняття. Відійди від вікна, повернись до столу… Цирі, скільки разів маю просити? Відклади той меч, припини ним вимахувати.
- Це мій новий меч! Справжній, відьмацький! Зроблений зі сталі, яка впала з неба! Правда! Геральт так сказав, а він ніколи не бреше, сама знаєш!
- О, так. Знаю.
- Мушу звикнути до цього меча. Вуйко Веземір точно припасував до моєї ваги, зросту і довжини руки. Моя вкласти його у свою долоню і зап’ясток.
- Укладай собі на здоров’я, але на двірці. Не тут. Ну, слухаю. Здається, що ти хотіла запропонувати мені їзду на санках. Старшою мовою. Запропонуй.
- Хммм… Як буде «санки»?
- Sledd як предмет. Аesledde як дія.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кров ельфів» автора Анджей Сапковський на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 46. Приємного читання.